Кузні дитячих душ, простіше – школи, на Чернігівщині мають свою колоритну історію та визначних особистостей, які зробили заклади відомими в сьогоденні. В управлінні освіти та науки Чернігівської ОДА розповіли про одні з найстаріших і найвідоміших шкіл області. Під старішими маємо на увазі не будівлі, а саме заклади, історія яких завдовжки в декілька століть.
«Кілька шкіл в області сьогодні історично пов’язані з відомими постатями, зокрема і на педагогічній ниві», – розповідає начальник відділу професійної і вищої освіти управління Василь Глузд.
«Так Ковчинська школа (Куликівський район) відома з 1862 року. В її стінах виховувалась Лідія Платонівна Деполович, відомий педагог, укладач букваря «Нумо, читати!», що вийшов друком у 1926 році, надалі витримавши аж 19 видань. За ним починали навчання дітлахи навіть у 60-х роках. Наступною школою, що асоціюється з великими жителями Чернігівщини, є школа села Олешня Ріпкинського району. Відома з середини ХІХ століття. Тут викладала письменниця, громадська діячка та відома феміністка Софія Русова», – наводить приклади Василь Глузд.
Також з історичними постатями пов’язують школу на Козелеччині, в селі Лемеші. Історія її починається з 1877 року, спершу вона була єпархіальна, адже більшість шкіл з історією беруть свій початок як заклади при церквах. Серед її творців називають Кирила Розумовського, останнього гетьмана війська Запорізького.
Наступна «історична» школа – Сосницька гімназія, 1872 року створення, – сьогодні носить ім’я великого українця Олександра Довженка.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Відтепер за булінг у школах каратимуть штрафами вчителів
«Серед чернігівських шкіл найстарішою себе позиціонує школа №2, яка була заснована 15 жовтня 1865 року – як жіноча гімназія. За ініціативи губернатора Чернігівщини князя Голіцина. Звісно, будівлю вже кілька разів змінювали, проте як навчальний заклад вона існує ще з тих часів», – говорить Василь Глузд.
Також до найстаріших шкіл можна зарахувати школу в Коропі, що була заснована ще наприкінці XVIII століття. Спершу вона була церковно-парафіянською, далі парафіяльним училищем, потім жіночою гімназією.
Загалом історію шкіл області можна співставляти з історією розвитку грамотності, писемності, адже саме ці на той час невеличкі острівці освіти ставали фундаментом для розвитку української інтелігенції та просвітянського руху.
