У липні цього року ПЦУ офіційно затвердила перехід на новий календар. УГКЦ зробила це на декілька місяців раніше – у лютому. А вже в перший день осені українські церкви, більшість релігійних свят розпочнуть відзначати у нові дати.
Календарна реформа розпочинається саме з 1 вересня, оскільки саме в цей день йде відлік нового церковного року.
Православна церква України офіційно затвердила перехід на новоюліанський календар 27 липня 2023 року. Рішення священники ухвалили під час Помісного собору Православної церкви України, який відбувся у Софії Київській, оголосив про це Епіфаній.
Глава УГКЦ – Блаженніший Святослав про перехід на новий календар оголосив у прямому ефірі «Живого телебачення» ще 6 лютого цього року.
Чим відрізняються календарі і як вони виникли
Юліанський календар названий на честь Гая Юлія Цезаря, запроваджений на 1 січня 45 р. до н.е. Тривалість року узгодили із сонячним календарем, встановивши, що рік триває 365 діб і 6 годин. Однак ці підрахунки були неточними. Насправді астрономічний рік триває 365 днів, 5 годин, 48 хвилин і 46 секунд. Тобто щороку юліанський календар відставав на 11 хвилин та 14 секунд. За 128 років ця різниця складала близько доби, а за півтори тисячоліття сягнула десяти днів.
Це стало причиною запровадження в 1582 році григоріанського календаря, який назвали на честь Папи Римського Григорія ХІІІ. Католицькі держави, в тому числі Річ Посполита, до якої тоді входили більшість українських земель, відразу перейшли на новий календар. Однак українські православні, а від 1596 року і новоутворені греко-католики дотримувалися старого – юліанського календаря. До речі, Різдво тоді святкували 4 січня.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Спека і війна: чим запам’яталося це літо (Відео)
За 4,5 століття різниця між календарями збільшилася із 10-ти до 13-ти днів. Ще більшою вона стане 1 січня 2100 року. Тоді християни, які дотримуватимуться юліанського календаря, святкуватимуть Різдво вже 8 січня.
Хто і чому вирішив перейти на новий церковний календар
Кроком до впровадження нового стилю в Україні стало запровадження в 2017 році державного свята 25 грудня на Різдво за григоріанським і новоюліанським календарями. Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну в 2022 році питання календарної реформи постало ще гостріше. Священники та релігієзнавці наголошували, що спільний із РПЦ календар є ще одним засобом утримувати українців в руках «руского міра».
«Будемо жити за календарем, який є науково і астрономічно досконаліший. Долучаємось до спільноти, яка живе за цим календарем і це дає відчуття єдності. Відходимо від орбіти тих православних спільнот, які перебувають в орбіті Московії», – зазначав у коментарі для «Еспресо.Захід» протоієрей, голова інформаційно-видавничого центру Волинської єпархії ПЦУ Віталій Собко.
18 жовтня 2022 року Священний синод ПЦУ вперше дозволив парафіям проводити богослужіння на Різдво Христове за новоюліанським календарем, тобто 25 грудня.
Переходити на новий календар можуть усі, хто до цього готовий. Для тих парафій чи поодиноких громад, які відчувають себе ще не готовими до такого кроку в УГКЦ залишити можливість літургійного життя за юліанським календарем до 2025 року. У ПЦУ також залишили можливість своїм парафіям та монастирям за бажанням дотримуватись старого стилю – «календарна реформа відбудеться без примусу, поступово й усвідомлено».
Повністю на старому календарі залишилася УПЦ МП, власне, яку пов’язують з РПЦ.
Як зміниться календар церковних свят за новим стилем
Дати нерухомих свят, постів, і дні іменин змістяться на 13 днів назад, тобто відзначатимуться на 13 днів раніше. На сторінці ПЦУ пояснюють, що наприклад: 8 (а не 21) вересня відзначатимемо свято Різдва Пресвятої Богородиці, 14 (а не 27) вересня – Воздвиження Хреста Господнього, 1 (а не 14) жовтня – Покрова Пресвятої Богородиці. З 15 листопада по 24 грудня триватиме Різдвяний піст, а Різдво Христове святкуватимемо 25 грудня.
В наступному році Петрів піст не буде загальним, бо Свята П’ятдесятниця буде святкуватися 23 червня, а день святих першоверховних апостолів Петра і Павла – вже 29 червня. Отже не існуватиме визначеного періоду посту, який мав би розпочатися за тиждень після дня Святої Трійці. Але для тих, хто бажає поститися за прикладом розвʼязання цього питання в інших Помісних Церквах може бути взятим для посту період після свята святих апостолів Петра і Павла – з 1 по 5 липня.
Великий піст триватиме з 18 березня по 4 травня. Пасха у 2024 році припадає на 5 травня.
До слова, ця дата є спільною і для тих, хто дотримується юліанського, і для тих, хто живе за новоюліанським календарем. Оскільки календарна традиція щодо обчислення Пасхалії є загальною для всіх Помісних Православних Церков.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
Джерело: Еспресо
