Багато водойм у селах Чернігівщини пересихають. Із кожним роком ситуація погіршується, а люди залишаються без води та поливу. Редакція ЧЕline поцікавилася, як мешканці сіл можуть зарадити ситуації.
У Деснянському басейновому управлінні водних ресурсів розповіли, що маловоддя актуальне не лише для Чернігівщини, а й для всієї України. Частково цьому сприяє діяльність людини, але здебільшого причиною пересихання водойм є зміни клімату. Через малосніжні зими річки не наповнюються навесні. Остання повноцінна повінь була у 2018-му. А цього року ситуацію врятували лише травневі дощі.
«У нас переважна більшість річок має природне живлення, тобто через сніг і дощі. А для того, аби вони затримувалися у водоймах, треба, щоб вони були залужені та заліснені. У витоках річок і по всій їх протяжності мають бути неорані луки та ліси. Вони акумулюватимуть воду, яка збиратиметься у кореневищах і стікатиме в річку. Якщо відбувається вирубка біля водойм, то вода просто не затримується. Вона або випаровується, або йде глибоко у ґрунт», – пояснює начальник відділу взаємодії зі ЗМІ та діловодства Деснянського басейнового управління водних ресурсів Дмитро Павленко.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Чернігівщині пересохла частина річки, що впадає у Десну
У басейновому управлінні пояснюють, що часто люди розуміють розчищання водойми, як заглиблення її дна. Ця яма наповниться, але навколо вода зникне.
«Часто люди вважать, що коли розчистять ставок – там з´явиться вода. Її може стати трохи більше, але вона стече з прилеглих територій. Тому часто після таких дій у колодязях зникає вода», – застерігають у Деснянському басейновому управлінні.
Річки – це самостійний організм, який функціонує сам по собі. Тому перед розчищанням необхідно провести відповідний аналіз.
«Для когось розчищання – це прибрати чагарник, повитягувати сміття з водойми, що дійсно сприятиме кращому проходженню води. Зовсім інше питання, коли люди хочуть розкидати мул, застосувавши екскаватор або лопати, тобто вдавшись до радикальних заходів. Це вже порушує гідрорежим. Такі дії можуть принести шкоду. Тому тут треба залучати цілу комісію спеціалістів, які проведуть відповідний аналіз і визначать, чи можна чіпати водойму», – розповів Дмитро Павленко.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Водність річки Десна цієї весни в 4 рази менша за норму
Не варто вирубувати й дерева. Аби не наробити лиха, треба одразу звертатися до органів місцевого самоврядування. Вони, у свою чергу, мають викликати спеціалістів, які й проведуть усі необхідні дослідження.
В установі вкотре наголосили на тому, що, аби зменшити негативні впливи на водойми, необхідно дотримуватися законів Водного кодексу. Зокрема, не розорювати прибережні зони, які становлять від 25 до 100 метрів, залежно від розміру водойми. Цим грішать не тільки фермери та аграрії, часто прості селяни роблять городи ближче до річки. Таких людей щоразу більше, а їхні дії призводять до зменшення наповненості водойм.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
