Приниження і накази збирати нерозірвані боєприпаси: розповідь про перепідготовку в “Десні”

10352602_1377887359170264_3863603833148626751_n

Резервістам, які проходять перепідготовку в навчальному центрі “Десна”, наказують виконувати завдання, що не входять до навчальної програми.

Про це на сторінці у Facebook написав військовослужбовець Дмитро Ємельянчиков.

Наводимо його текст повністю.

«Хочу розповісти “чудову” історію про те, як проходить перепідготовка резервістів, які потрапили до навчального центру “Десна”.

Прибув до центру разом з іншими резервістами 07.09.2017 р. І з першого ж дня у вічі впадає, що підготовки і навчання фактично немає. Заняття з підготовки проходять у такий спосіб: вранці нас відвели до навчального класу, прийшли туди в супроводі якогось старшого солдата контрактної служби, сіли за парти і …. ні, не слухали лекцію з роз’ясненнями, а просто просиділи до 12:40 в приміщенні, займаючись своїми справами (перегляд фільмів на планшетах/смартфонах, гра в карти, здоровий сон і/або приємна бесіда з сусідами), пообідали, полежали з годинку на ліжках і знову пішли в той же клас займатися тим же. Наступного дня нам видали 2 навчальні гармати для БМП-1 і БМП-2 і відвели на навчальний полігон, де ми повинні були практично вивчати будову цих бойових гаджетів, щоб розуміти, як вони працюють… Але, прийшовши на полігон, усі розійшлися по навчальних місцях, присіли/прилягли і знову прозаймались своїми справами до обіду, періодично змінюючи навчальні точки. Так минуло кілька днів, однак усе ж таки резервісти сходили на стрільби, стріляли з АК і БМП…. видали по 70 патронів до АК – непогано. Але що стосується стрільби з БМП, то це стріляниною назвати важко: заліз до башти БМП, сів на місце оператора-навідника, подивився в оптиці і натиснув спуск, вилетіло кілька снарядів у стратосферу і на цьому все… Звісно, як могло бути інакше, якщо жодного практичного заняття з прицілювання/зарядки/перезарядки/обслуговування гармат не було.

Однак найцікавіше почалося 13-14 вересня.

Увечері 13-го підрозділ у складі навчальної роти йшов на вечерю, де на підході до їдальні роту зупинив начальник штабу пан полковник Богомолов, який, на мою думку, мав намір спровокувати нас і вивести на конфлікт. Підійшовши до одного з бійців, він запитав: “Ты пАчему не бреешься сАлдАт?!” На що отримав від нього відповідь, що, мовляв, його дружину все влаштовує… Далі полковник продовжив: “А-а-а-а, так ти підкаблучник, значить? Тобі в житті дружина вказує, голитися тобі чи ні?!”… Солдат стояв мовчки, не знаючи, що відповісти ПОЛКОВНИКУ на таке хамство, проте мовчки не стояли інші солдати й запитали в начальника штабу, чому він перейшов з бійцями на особистості, навіщо принижує перед строєм честь і гідність тих, хто воював? Відповіді від Богомолова не було і, нічого не придумавши кращого, Богомолов почав віддавати роті, яка так і стояла перед входом до їдальні, накази: “Кругом! Кругом! Кругом!” – прогриміло три або чотири рази від начальника штабу Богомолова. Зо два десятки бійців, не витримавши зверхнього ставлення і щоб не переходити на особистості по відношенню до начальника штабу, розвернулися і, подякувавши Богомолову за смачну вечерю, пішли в розташування голодними. Бесіда в їдальні тривала з тими, хто не пішов до казарми, щоб не залишитися голодними, ще близько 35 хвилин. Було сильне бажання додзвонитися на гарячу лінію в Генеральний штаб ЗСУ, щоб розповісти, якого ставлення заслужили бійці АТО від офіцерів “Десни”, проте день добігав кінця і гаряча лінія вже не відповідала.

Наступного дня ситуація загострилася ще більше, тому що всьому складу роти була доведена інформація про те, що резервісти в кількості 50 осіб повинні відбути на полігон, де завжди проводять стрільби, для його обслуговування шляхом визначення місця знаходження боєприпасів калібром 73 і 30 мм.

Значну частину роти ця заява обурила, посипалися справедливі запитання до офіцерів про те, чи входить ходіння по полігону, де є нерозірвані боєприпаси, до навчальної програми перепідготовки резервістів… На що офіцери відповіли так: “А кого нам, крім вас, туди посилати? Строковиків? … А контрактників у нас не вистачає катастрофічно! А саперів у нас на всю частину аж два! А ви маєте бойовий досвід. Чого вам не піти на той нещасний полігон?!”… Ситуація переросла з просто конфліктної в принципову після того, як я запитав у офіцера, це завдання є наказовим чи добровільним? … Відповідь перед строєм була такою: “Це абсолютно добровільно!” “Тоді я можу не йти на це завдання?” – запитав я… Відповідь: “Ні, не можете, адже є накази командира дивізії і командира полку, якими передбачене залучення резервістів до цієї роботи!”… Тобто все добровільно-примусово.

На мої зауваження з приводу того, що я не сапер/інженер, що я не маю практичних навичок і умінь, що це не входить до плану підготовки резервістів, що є інструкція Генерального штабу ЗСУ про підготовку резервістів (пункт 3.13), в якому сказано, що резервісти не залучаються до добових нарядів та інших заходів, які не стосуються навчання, я отримав чудову відповідь: “Вийдіть зі строю! Особисто з вами ми потім розберемося!”

Розбиратися зі мною почали одразу ж. Після доведення інформації про притягнення резервістів мене викликали для дачі пояснень про те, чому я відмовився виконувати наказ. Пояснення побажали отримати в письмовому вигляді шляхом написання рапорту на ім’я командира батальйону. У рапорті я написав: “Я, солдат Ємельянчиков Дмитро Анатолійович, відмовляюся виконувати наказ командира про розмінування та дані про місцезнаходження боєприпасів, оскільки не маю практичних навичок і умінь щодо виконання цих робіт, а також турбуюся про своє власне життя і здоров’я. Крім того, роботи з розмінування та визначення місця розташування боєприпасів не входять до програми підготовки навідників-операторів БМП-1/БМП-2”.

Наступного дня мене викликав замполіт полку для дачі усних пояснень, де я підтвердив своє небажання залучатися до цих робіт через зазначені в моєму рапорті підстави.

Уже на цій розмові переді мною поклали кілька папірців, серед яких була моя службова характеристика та матеріали розслідування факту відмови від виконання наказу. Згідно з цими паперами, я не знаю військових звань командирів, порушую військову дисципліну, не дотримуюся режиму навчального центру, принижую офіцерів і порушую норми військових статутів. Із матеріалами попросили ознайомитися і розписатися… Ознайомився, сказав, що не згоден із тим, що зазначено в матеріалах, і відмовився ставити під ними свої підписи.

Уже через годину я дізнався, що мене відрахували з навчального центру за порушення всього, що тільки можна собі уявити, і я повинен відбути до Новограда-Волинського в розташування 30 ОМБр.

Отакі боротьба і перепідготовка резерву відбуваються на території навчального центру “Десна”, дорогі побратими!»

Читайте новини ЧЕline у соціальних мережах Instagram та Facebook.

загрузка...

Login

Welcome! Login in to your account

Remember me Lost your password?

Don't have account. Register

Lost Password

Register