Про утиски преси й журналістів на Чернігівщині

Сьогодні, 3 травня, світова спільнота відзначає Всесвітній день свободи преси. Він покликаний нагадати суспільству, що журналісти, виконуючи свою місію, залежать лише від читача й телеглядача, і що тиск з боку влади неприпустимий.

Цього дня також згадують журналістів, які загинули під час виконання професійних обов’язків. Адже ні для кого не секрет, що професія журналіста стає дедалі небезпечнішою.

ЧЕline поспілкувався з головою Чернігівської обласної організації Національної спілки журналістів Олександром Назаренком, аби з’ясувати, чи почуваються незалежними чернігівські медійники.

На його думку, чернігівська преса вільна настільки, наскільки може це собі дозволити.

«Звісно, певні утиски є, здебільшого з боку чиновників. Та все залежить від того, чи можуть і хочуть медійники відстоювати себе. Все в наших руках. Але, на жаль, на сьогодні немає журналістського єднання, щоб гуртом боротись за свої права.

На сьогодні тиск є в засобах масової інформації, які підконтрольні владі, тобто там, де органи влади – співзасновники. Йдеться не про цензуру, а деякий пресинг стосовно певних тем і особистостей. На жаль, такі факти не дуже охоче виносять на загал. Але зараз триває реформа державної та комунальної преси тож, думаю, вона дасть змогу з часом поліпшити ситуацію», – сказав Назаренко.

Він також вважає, що повністю незалежних ЗМІ на Чернігівщині, як і в Україні, не існує.

«Хтось залежить від влади, хтось – від бізнесу, хтось – від політики. Слава Богу, в нашій області відвертого тиску на журналістів немає. Але за моєю інформацією є приховані факти тиску і, на жаль, журналісти самі часто не хочуть їх оприлюднювати», – повідомив медійник.

Голова Чернігівської обласної організації Національної спілки журналістів розповів, що потрібно, аби преса дійсно була незалежною.

«Як на мене, бракує сміливості, адже не бачу гучних матеріалів і журналістських розслідувань. Зараз пишуть здебільшого про побутові речі або розкривають теми, які не мають великого суспільного резонансу. А у редакцій часто бракує фінансового резерву, і знову ж таки не вистачає об’єднання, яке дійсно відстоювало б колег», – зазначив Олександр Назаренко.

ЧЕline також поцікавився думкою директора департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської ОДА Андрія Подорвана.

«ЗМІ – це ж не збірники стенограмної інформації. Тому будь-яка новина є суб’єктивною. Зрештою, більш-менш об’єктивними є ті, де власниками є редактори чи колективи», – вважає чиновник.

За його словами, влада на Чернігівщині на ЗМІ не тисне і не змушує друкувати новини про ОДА.

До речі, цікавий факт: у 2016 році департамент витратив 463,8 тис. грн на оплату статей і сюжетів у ЗМІ про діяльність ОДА. Це одна з найбільших сум в Україні.

«Оприлюднені суми – це не рейтинг витрачення коштів органами влади, а, скоріш за все, рейтинг областей на предмет переходу на договірні відносини з владою. Оскільки він не показує інших шляхів фінансування ЗМІ з боку органів влади.

Чернігівська ОДА переходить до цивілізованих відносин зі ЗМІ – договірних, як і передбачено Законом України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації». Вважаю, це значно краще, ніж «чорний нал», чи якісь субвенції», – зазначив Подорван.

Утім, хто би що казав, а чиновники з журналістами ЧЕline співпрацювати не хочуть. Тож до «цивілізованих стосунків» між ЗМІ та владою Чернігівщини ще далеко.

Читайте новини ЧЕline у соціальних мережах Вконтакте та Facebook.

загрузка...

Login

Welcome! Login in to your account

Remember me Lost your password?

Don't have account. Register

Lost Password

Register