Війна спустошує людські душі, приносить горе, руйнування та страждання. І Новий 2023 рік для українців не був тим улюбленим святом, що традиційно заряджає позитивом на майбутнє.
Але хоч би якою жахливою не була ситуація довкола, життя триває. І щоб остаточно не втратити орієнтири, треба вміти потроху налаштовувати себе на позитивний лад.
Зробити це непросто, а часом і дуже складно, особливо коли немає чітко визначеної часової перспективи щодо майбутнього, але й це можливо, хоч навіть і не так, як було раніше.
Юлія Примак, кандидат психологічних наук, доцент Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка пояснює, що вумовах війни, тривалої війни порушується можливість задовольняти базові й значущі людські потреби. Передусім йдеться про потребу в безпеці– здоров’я, майна, майбутнього, потребу в довірітощо. Перспектива щось запланувати навіть на один день й обов’язково це втілити зараз видається нереальною, на жаль. Те, що в мирному житті вважалося «не нормою», за гострих і тривалих кризових умов, умов війни, активних бойових дій,переглядається, позаяк найважливіше – вижити тадосягти відчуття безпеки (насамперед щодо здоров’я і життя) хоча б на мінімальному рівні.
«Нині психіка і тіло людини (навіть тварини) – в постійному захисному режимі «стресової готовності», тому часто порушуються сон, харчування, взаємини різного рівня. Відтак, і з цього варто почати: дорослому спробувати подбати про задоволення вищезгаданих потреб, аби на психофізіологічному рівні ресурсно балансуватися та допомагати балансуватися дитині», – зазначає Юлія Примак.
За її словами, можна повернути віру в диво, хоча водночас те, що тішило раніше, може, звісно, й не тішити нині. Адже багато хто вже пройшов етап переосмислення цінностей життя.
«Із рідними, дітьми можна спробувати подивитися цікавий фільм (безумовно, якщо є електрика), щось разом приготувати, прибрати вшафі (можливо, речі, які вже не такі корисні увашому житті, стануть тепер неабияк корисними для інших), влаштувати невеличку зустріч зі знайомими. Так, наші діти співають, малюють, майструють, навчаються заради того, щоб допомогти нашим захисникам, нашій державі, нашому майбутньому. Діти здатні знаходити силидля конструктиву, тому й ми, дорослі, маємо докласти зусиль для цього (заразом багато хто це вже і демонструє)», – вважає психолог.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Прикраси, картини і брелоки: чернігівський хімік створює неймовірні вироби з бісеру
Отже, дієвими можуть бути банальні щоденні турботи: чи то про іншу людину, чи то про самого себе, чи то про тварину (до речі, зараз дуже ефективно зарекомендувала себе фелінотерапія – цеметоди профілактики та лікування різноманітних захворювань за допомогою контактування з кішками, й каністерапія – терапія за допомогою собак, які наповнювали б змістом життя. «Важливо частіше обіймати рідних і близьких, ба навіть і домашнього улюбленця. За можливості, звісно, корисно було б влаштовувати собі «інформаційні періоди тиші» – без інтернету, без телефону.Водночас все індивідуально, коли йдеться про налаштування на позитивний лад. Навіть страждаючи ми стаємо сильнішими!» –переконана доцент.
Вона радить цінувати кожен день, кожну мить, бутиуважними одне до одного і до себе!
«Також важливо пам’ятати про почуття гумору. Саме воно сприяє об’єднанню людей, декастрофізуванню міфів і страхітливих образів. Гумор має не лише захисний потенціал, а неабиякий психотерапевтичний вплив. Тому можна знайти людей із почуттям гумору кращим, ніж у вас, і багато з ними спілкуватися. Водночас навчитися поважати інших, позаяк гумор – цетонка межа між зухвалістю і повагою до людей. Жарти не повинні змушувати людину соромитися, відчувати напруження або страх. Важливо іноді посміятися і над собою», – наголошує Юлія Примак.
Спілкувалась Ірина Осташко
