Роті особливого призначення «Чернігів» – 7 років: історія створення та завдання, які доводиться виконувати

Мабуть, не всі чернігівці знають, що вже сім років, як створена і функціонує рота «Чернігів» – поліцейський підрозділ особливого призначення. Якраз сьогодні, 16 квітня, всі причетні можуть символічно відзначити день народження роти та згадати, як усе було і який шлях довелося гуртом пройти.

Напередодні святкової дати журналіст ЧЕline зустрівся із Віктором Тріщуком, командиром роти «Чернігів», капітаном поліції, який, до речі, сам постійно брав участь у бойових діях.

Пане Вікторе, скільки років вашого життя пов’язано з ротою «Чернігів»?

Підрозділ був офіційно створений 16 квітня 2014 року. А я прийшов до нього 26 квітня, тобто менше ніж через 2 тижні після його створення. І до цього часу моє життя пов’язане з ротою «Чернігів», хоча раніше це був батальйон.

Створювався він на принципах добровільності. Адже після Майдану було багато небайдужих людей, які мали бажання захищати та боронити кордони нашої держави. Тоді це було найголовнішим завданням. Подібні підрозділи були сформовані в інших обласних центрах – у Вінниці, Тернополі, Львові… Загалом, здається, їх було 33.

Батальйон «Чернігів» тоді був підрозділом патрульної служби міліції особливого призначення. І водночас у правоохоронній системі відбувалися реформи. Зокрема, реформували патрульну міліцію і «Беркут». На зміну їм прийшли ми. А в квітні 2015 року, тобто через рік, ми пройшли атестацію і стали поліцейськими. Зараз ми є структурним підрозділом ГУНП у Чернігівській області.

Які раніше завдання доводилося виконувати, а які зараз?

У 2014 році були так звані ротації. Ми виїжджали особовим складом виконувати певні завдання на сході нашої країни. Першою лінією проходили військові, а нашим завданням як правоохоронців була охорона громадського порядку в тих містах, селищах і селах, які були звільнені. Доводилося і безпосередньо брати участь у звільнені населених пунктів або разом із військовими, або самим.

Чи велика рота «Чернігів»?

Станом на 2014-15 роки було приблизно 200 осіб. Тепер – 90. Бо тоді в нас був батальйон, а зараз у нас рота. Штатна численність роти менша, ніж батальйону. До того ж, після того, як минули найбільш гарячі моменти ситуації в країні, багато хто з правоохоронців вирішив, що уже все зробив, що міг, і повернувся до звичного мирного життя. До того ж, усі моменти оформили юридично, то вийшов не батальйон, а рота.

Хлопці якого віку служать у батальйоні?

Різного. Від 18 до 53. І тоді так було, і зараз.

Де нині несе службу рота «Чернігів»?

Наше службове життя ділиться на дві частини. На службу в місті Чернігові – це постійне місце нашої дислокації, і в місті Маріуполі – це тимчасове місце нашої дислокації.

У Чернігові й по області виконуємо функції з охорони громадського порядку, стежимо за дотриманням порядку на масових заходах, футболах, патрулюємо вулиці, території, а нині стежимо за дотриманням карантинного режиму тощо.

У Маріуполі також займаємося охороню громадського порядку. Зрозуміло, що виконуємо бойові розпорядження головнокомандуючого Операцією об’єднаних сил. На передову зараз не їздимо. І це вже довгий термін – приблизно три роки. Фактично відколи зміцнили Збройні сили України і Національна гвардія. Вони вже зайняли передові позиції, а ми відійшли на так звану другу лінію – в більш-менш мирні населені пункти. Адже місцевої поліції там не вистачає.

Загалом наших поліцейських сприймають там нормально. Хоча все залежить від населеного пункту, де перебували. Відверто негативного ставлення зараз згадати не можу. Хіба що якісь індивідуальні моменти. Наприклад, у спину кричали: «Чого ви сюди прийшли?!» тощо. Хоча із нашим перебуванням життя місцевих ставало більш мирним і спокійнішим.

Із 2014-го по 2016 рік були в Луганській області. Починали з міста Сватове, закінчили Станицею Луганською. Із 2016-го по сьогодні – ми в Донецькій області. Курахове, а згодом у Маріуполі, де служимо донині. Шлях довгий.

На жаль, у нашої такої діяльності є й зворотний бік: маємо багато поранених, троє вбитих. Ще один наш побратим після поранення не вийшов із коми і помер.

У роті тільки чоловіки?

Із 90 осіб у нас приблизно 8-9% становлять жінки. Робота в них різна. Ніхто їх не ображає в жодному разі. Бо ми прекрасно розуміємо, що це не тільки жінки й дівчата, а ще й мами. Переважно в нас працюють молоді жінки, в яких маленькі діти.

Яким є звичайний спокійний робочий день поліцейського з роти «Чернігів»?

Керівний склад та адмінперсонал (це кадри і штаб) працюють за усталеним графіком – упродовж робочого тижня у звичний робочий час. Є люди, які працюють за нарядами.

Звичайний день починається з того, що приходимо на роботу, шикуємося, дивимося на зовнішній вигляд, стан здоров’я, потім кожен береться до виконання своїх завдань, які отримав за день чи два раніше.

Вільні від служби люди займаються фізичною чи тактичною підготовкою. На базі є відповідна територія і два спортзали.

Із нагоди святкового дня редакція ЧЕline бажає всім хлопцям і дівчатам із роти «Чернігів» міцного здоров’я, миру, побільше спокійних чергувань, позитиву та віри у краще майбутнє.

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv

Ірина ОСТАШКО

Фото – Віктора Тріщука