Суспільство

Розкажи новорічну історію: подорож по ялинку до країни ведмедів

Новорічний конкурс від ЧЕline триває. І вашій увазі ще одна конкурсна публікація. Святкова історія про особливий Новий рік від Марії Шкляренко.

«У дитинстві увесь позасадковий час я проводила з дідом. Він залюбки брав мене з собою у, як ми тоді казали, подорож до лісу по гриби та ягоди, на пошуки лози для кошиків або на посиденьки до сивочолих дідуганів, які знали безліч байок про життя.

24882876_1632532693471835_1421081192_o

Та найбільше мені запам’яталася передноворічна – по ялинку.

У той час вирубати ялинку в лісі ще не вважалося чимось ганебним, можливо тому, що єдині штучні ялинки, які я пам’ятаю з дитинства, – це оті, сріблясті, які стояли по краю сцени у кожному «Блакитному вогнику», що показували по телевізору на новорічні свята.

Вибралися по ялинку ми пообіді. Дід сподівався швиденько впоратися – вибрати першу ліпшу і повернутися, адже ліс був поруч. Та я, оскільки пішла по ялинку вперше, хотіла обрати найкращу. Тож у пошуках тієї самої підходящої зайшли ми далеченько. І коли ялинка врешті-решт була вибрана й зрубана, я, набравши повні чоботи снігу, страшенно втомилася і нумо нити й проситися до діда на руки. Дідусь спочатку намагався пояснити, що він і так несе ялинку і до дому небагато, та, коли я почала голосити, вдався до «важкої артилерії».

25555631_806187669563759_739524947_n

Хто був у Забарівському лісі, знає, що там є місцини з великими ямами (згодом, підрісши, ми з друзями вважали, що це воронки – сліди від бомб, які залишилися після війни). «Тихше, інакше розбудиш ведмедів. Поглянь, скільки тут їхніх барлогів», – показуючи рукою на «воронки», засипані снігом, сказав дід.

Мені тоді здалося, що я навіть бачила, як підіймається, ніби від ведмедячих подихів, над тими «воронками» сніг, а може то сутінки їх оживили, але додому я йшла сама, мовчки і навіть намагалася допомагати дідусеві нести ялинку.

Тепер, коли діда вже давно нема, гуляючи тим лісом уже зі своїми дітьми і дивлячись на ті самі ями, які й за стільки років не зникли, мені так хочеться вірити в казку і у те, що там колись справді спали ведмеді».

Марія Шкляренко

25530132_806187676230425_637428702_n

Докладно про конкурс та його умови читайте ТУТ.

СПОНСОР КОНКУРСУ: РЕСТОРАН «GEORGIA». (проспект Миру, 49 Телефон: (096) 409 1818).

25086767_1012466572244180_822981293_o

 

Ще статті по темі

Back to top button