Наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття в Україні налічувалося багато садиб, які належали відомим особистостям, були такими собі культурними гніздами, тобто осередками, де збиралися прогресивні люди того часу. Звісно, до наших днів вціліли не всі з садиб, але на сьогодні їх іще, на щастя, залишається достатня кількість.
І дуже часто містечкові садиби викликають інтерес не лише в архітектурному сенсі, а насамперед як центри життя й діяльності тогочасної інтелігенції.
«У межах проєкту взято містечкові садиби, які належали відомим особистостям Прилуцького району. Але не загальновідомі, як наприклад Качанівка чи Сокиринці, а саме містечкові садиби, які належали відомим особистостям. До прикладу, в Прилуках це буде садиба Володимира Тарновського, брата колекціонера старовини Василя Тарновського. Садиба Володимира Шкуратова, статського радника, представника козацько-старшинського роду. Взагалі власники садиб у переважній більшості були представниками козацького роду.
Буде представлена садиба Івана Михайловича Скоропадського в Прилуках, рід якого дав України двох гетьманів. Поза межами Прилук у нас є населений пункт Дідівці з садибою Костомарова, а це взагалі перлина. Також у нас буде садиба Рахманових-Волконських у Білорічиці, яка є зразком неймовірного мистецтва. Також маємо садибу Ревуцького в Іржавці. Дякувати Богу вона збереглася, і зараз там меморіальний музей Левка і Дмитра Ревуцьких. Також є садиба Раковичів у Радьківці, але там зберігся лише храм, який ми, знову ж таки, взяли в обробіток. Село Богданівка – садиба Олександровичів, але вона в занедбаному стані», – в коментарі ЧЕЛАЙН зазначила Тетяна Зоць, директорка Прилуцького краєзнавчого музею ім. В.І. Маслова.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Чернігові відгуляли «Українські вечорниці»
Зрозуміло, що ці садиби мають не однаковий ступінь збереженості – якісь у кращому стані, а якісь – у гіршому чи руйнуються. Тому новий проєкт спрямований на те, аби їх зберегти в цифровому форматі та продемонструвати громаді чи взагалі всім, що спадщина може бути корисною.
«У результаті проєкту має бути створений 3D-тур із 3D-моделями цих садиб. До кожної садиби буде аудіогід двома мовами: українською й англійською. Окрім того, буде можливість додавати більше матеріалу. Наприклад, про маєток у Дідівцях ми розміщуємо світлини, а також архівні світлини з колекції Прилуцького краєзнавчого музею, а ще архівні документи, описи життя Костомарова в Дідівцях, – це рукописи пасинка Костомарова, які власне зберігаються в архіві та колекції музею. І так само щодо інших садиб. Тобто якщо є світлини інтер’єрів садиби, зовнішнього вигляду, скажімо, в той момент, коли це були ще садиби, справжні садиби зі своїми власниками, то ми подаємо цей архів світлин Маслова з музею та декілька фото з архіву Таранушенка», – розповідає Тетяна Зоць.
Біля кожної садиби будуть встановлені ошатні антивандальні інформаційні щити із зображенням силуету садиби та інформацією, кому належала садиба, і з QR-кодом, за яким буде цей 3D-тур.
«3D-тур буде розміщений на сайті нашого музею, і ми пропонуємо, щоб відповідну інформацію на своїх сайтах розмістили територіальні громади, аби вони також мали можливість продемонструвати локальну спадщину, яку зберігають на своїй території.
Зберегти інформацію про локальні садиби в цифровому форматі дуже важливо, тому що їх може спіткати руйнація – природна, через людський фактор, через воєнні дії, що нині відбуваються в Україні. Адже останні також можуть спричинити масштабне знищення садиб», – пояснює директорка Прилуцького краєзнавчого музею ім. В.І. Маслова.
Імовірно, що містечкові садиби маленькі, то їхнє значення деякою мірою недооцінене. Натомість вони відомі не лише завдяки своїм власникам, але й відомим гостям. Адже в гості до друзів із Чернігівщини приїжджали Тарас Шевченко, Микола Маркевич, Іван Котляревський, Лев Жемчужников, Василь Горленко, Данило Мордовець та інші видатні митці, історики, етнографи, які жили й творили українську державність наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття.
Проєкт реалізується за ініціативи громадської організації «Прилучани особливі» та партнерської підтримки Прилуцького краєзнавчого музею і за фінансової підтримки Українського культурного фонду.
Ірина Осташко
Фото надані Тетяною Зоць
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
