Село Грабів, що на Ічнянщині, утворили на початку XVIII століття переселенці з сусідніх сіл на куплених землях. У відомості за 1718 рік про нього згадується як про «сельце Грабів» із вісьмома «дворами посполитих».
«За ревізією 1728 року тут було зафіксовано 12 хат підсусідків Андрія Горленка, Павла Карася та «попаді Суханської» (Соханської). Монастирищенські священники і заможні люди Соханські, крім Грабова, володіли й сусіднім хутором Грабівським, а також частково с. Городнею.
Спершу Грабів входив до Монастирищенської сотні Прилуцького полку, з 1782 року – до Прилуцького повіту», – зазначають в Ічнянському краєзнавчому музеї.
Місце розташування Грабова рівнинне, з невеликою кількістю горбів і видолинків. Село оточене лісами, переважно мішаними. Можливо, в давнину через переважання такої породи дерев, як граб, і виникла назва села.
Село розділене на сім кутків. На цих вулицях були колись хутірці, а потім вони стали єдиним цілим. Цікава історія назв кутків.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «За його плечима – 10 років штурмів і тисячі врятованих людей»: дружина загиблого Героя з Чернігова просить підписати петицію
«Чмелівка. Поміщиця, якій належали угіддя, прислала лісника, який поселився з сім’єю на краю лісу. На той час у навколишніх лісах було дуже багато джмелів. Люди йшли повз хатину лісника в ліс по хмиз чи трави, та джмелі немилосердно кусалися. Ось і прозвали сім’ю лісника Чмелями, а куток, який пізніше заселився і влився в село, – Чмелівкою.
Кудунівка. Колись на цьому кутку жили троє братів, які, вимовляючи слова, додавали до них склад «ку». Люди це примітили і прозвали братів Кудунами, а куток – Кудунівкою.
Рябчуківка. Назва походить від клички собаки Рябка, який так довго і пильно стеріг добро своїх господарів, не допускаючи чужих до двору, що й самі господарі були прозвані Рябчуками, а куток – Рябчуківкою.
Ковалівка. На цьому кутку мешкали двоє братів-ковалів, які мали свою кузню. Звідси й назва.
Храмогінська. До бідної вдови пристав у прийми заїжджий чоловік на прізвище Храмогін. Так і стали називати куток. Литвинівка – від прізвища першопоселенців Литвиненків. Хомичівка – від першопоселенців на прізвище Хомич.
І зараз у селі поширені прізвища Шульга, Голляк, Макаренко.
Угіддя навколо села теж мають свої назви. Гакалівка – від прізвища сім’ї Гакалів. Чобіт – цей відрізок землі має форму чобота. Воронівське – ця земля прилягає до с. Воронівка. Є угіддя, що носять назву Дубровка, Редьковщина, Лисовщина, Занівщина, П’ятигорки.
Біля села є болото, що називається Котові Лози – недалеко жила сім’я на прізвище Кіт. Звідси й пішла назва», – повідомляють у музеї.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
Фото – Ічнянський краєзнавчий музей
