У роки Другої світової війни було вчинено багато злочинів проти людяності, особливо на Чернігівщині. Так, другим у Європі серед таких злочинів за кількістю жертв стало спалення 11 березня 1943 р. села Козари, колишнього Носівського району – 3908 жертв.
Першою за страхітливими масштабами жертв є, звісно, Корюківська трагедія, коли було закатовано, розстріляно, спалено та знищено орієнтовно сім тисяч ні в чому не винних людей, здебільшого жінок, дітей, старих і немічних.
У цих жахливих злочинів є спільна складова – їх вчинила злочинна трійця: німці, угорці, яких називали мадярами, і поліцаї, яких переважно набирали з жителів Чернігівської області.
«На початку 1943 р. окупанти розпочали широкомасштабну операцію з використанням бронетехніки й авіації проти місцевих партизанів, яких вдалося вибити з лісової бази. Проте знищити їх карателі не змогли. 11 березня 1943 р. приблизно о шостій годині ранку нацистський каральний загін ввійшов у село Козари. На його околиці були встановлені кулемети, живою силою і технікою населений пункт було щільно оточено, й почалася кривава розправа над мирними жителями, переважно старими чоловіками, жінками та дітьми», – зазначає чернігівський історик, представник Українського інституту національної пам’яті Сергій Бутко.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Угорський злочин без каяття та вибачень: сім тисяч закатованих корюківчан у 1943-му
За словами історика, дійсно, пізніше було уточнено, що село знищила каральна експедиція СД, до складу якої входили німці, мадяри і приблизно 100 військовослужбовців чернігівського карального батальйону СД. Безпосередніми призвідниками розправи були німецький сільгоспкомендант Носівського району Генріх Дросте та бургомістр райуправи Микола Аманов.
«Про безпосередніх організаторів і виконавців каральної акції подальше розслідування з’ясувало: «На території міста Ніжина розташовувався штаб 105-ї угорської дивізії, що підпорядковувалася головній комендатурі угорських окупаційних військ. Серед офіцерського складу цієї дивізії був генерал Міколуш і офіцери. Комендант фон Чікі або Сікі, років 45–50. Він особисто керував 18 операціями з боротьби з партизанами. За його участі спалено село Козари Носівського району та розстріляно там 140 жінок, стариків і дітей». Про чернігівський каральний батальйон СД, частина якого «відзначилась» у Козарах, відомо лише, що він мав змішаний склад – частина німців і частина всякого наброду: колишніх куркулів, злочинців, дезертирів. І що очолював його якийсь Крістензен. За свідченнями очевидців трагедії, вмочили руки в кров і свої «домашні» запроданці, поліцаї. Тому й не були розстріляні сім’ї старости та поліцаїв, які завчасно вивезли з села», – повідомив історик.
За історичними даними, внаслідок нацистської каральної акції в селі було вбито 3908 осіб, повністю спалено 870 дворів селян і всю інфраструктуру населеного пункту. Коли у вересні 1944 р. районна комісія з розслідування злодіянь окупантів та їхніх помічників складала акт щодо Козар, то змушена була визнати, що із 3908 замучених і розстріляних жителів села «встановлено прізвища, імена та по батькові, стать і вік 1308 осіб. Решту 2600 загиблих встановити немає можливості». Причина: згоріли разом із селом та його мешканцями й подвірні списки. На більшості кутків не лишилося жодної людини, яка засвідчила б, що на цьому дворищі проживала отака сім’я, і назвала б усіх поіменно.
І знову, як і за Корюківську трагедію та вбивство і катування тисяч невинних людей, із боку угорців – ні каяття, ні вибачення…
Спілкувалась Ірина Осташко
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
