1 липня минуло 40 днів із дня трагічної загибелі народного депутата України, співголови партії «Наш край» Валерія Давиденка. Його життя і діяльність нерозривно пов’язані з Чернігівщиною, у перспективи якої він безмежно вірив і не просто вірив, а й наполегливо працював, будучи провідником у регіоні змін на краще.
23 травня так несподівано обірвалося його життя…
Яким запам’ятався Валерій Давиденко – поділилися люди, які його добре знали.
Борис ПРИХОДЬКО, народний депутат України, друг дитинства
Я знав Валерія з дитинства, бо ми обоє виросли у Носівці на Чернігівщині. Ми з ним – не просто земляки. Він був моїм кращим другом й однодумцем.
Ми познайомилися у дитячому садку, коли нам було десь по 6 років, потоваришували. Часто бувало так, що наші мами по черзі нас забирали додому, а тому були ніби брати. Валерій з дитинства вже любив працювати на землі, тяжів до сільського господарства, бо, мабуть, бачив, як працює його бабуся, до якої він часто навідувався у село. Пригадую, як ще малим він бігав у колгосп у Носівці, який тоді називався ім. Енгельса, на ферму, у поле, і просився на різну роботу – не для заробітку, а просто так, бо йому подобалося. Наприклад, у моїй пам’яті залишилася картина, як Валерій перелопачував свіжозібране зерно у колгоспі.
Ось так вже із самого дитинства він розумів, наскільки важкою є праця селян, усіх тих, хто обробляє землю, а тому усю свою трудову діяльність він переймався проблемами селян і аграріїв.
Надто рано, надто несподівано трагічно обірвалося його життя. Світлий спомин про життя і добрі справи мого друга та колеги житимуть у моїй пам’яті завжди.
Ольга ЧЕРЕДНИК, керівник фракції «Наш край» у Чернігівській обласній раді
Моє знайомство із Валерієм Миколайовичем відбулося у 2008 році. Він запросив мене працювати юрист-консультом у сільськогосподарське підприємство «Агродім», яке він тоді очолював. Валерій Давиденко був дуже успішним господарником і управлінцем. За короткий час банк землі «Агродому» зріс у кілька разів, що свідчить про значну довіру людей. Всі завжди дослухалися до його думки, завжди питали у нього порад і консультувалися з різних питань.
Я дуже вдячна йому за можливість працювати разом. Це унікальна людина з дуже гострим розумом і величезним добрим серцем. До речі, він дуже любив спілкуватися із людьми, особисто від них отримувати інформацію і вже потім приймати рішення. Ніколи не давав пусті обіцянки. Валерій Миколайович – людина слова. Якщо пообіцяв – це обов’язково буде зроблено. Його підприємство можна сміливо назвати соціальним, адже там постійно надавалася допомога людям, покращувався благоустрій сіл. Вся робота Валерія Миколайовича була спрямована саме на підтримку селян. Він завжди говорив: « Я мріяв займатися сільським господарством! Я ним і займаюся! Село – годує Україну!». У своїй роботі він постійно використовував сучасні технології, розширював сфери господарювання – рослинництво, тваринництво, обробка і виробництво продукції… Особисто підбирав техніку, вивчав нові технології, розумівся на всьому, що і як працює. Не просто керував, іноді його ідеї та плани здавалися нереальними, але якщо він щось поставив за мету – то так і було.
Вже будучи народним депутатом, особливу увагу приділяв людям літнього віку та дітям. Завжди допомагав ветеранам, створював максимально комфортні умови у садочках і школах. Впевнена, всі пам’ятають щорічні новорічні подарунки для малечі 208-го округу. Всім нам його дуже не вистачає. Чернігівщина втратила дуже потужного лідера, справжнього патріота. Ми й досі сумуємо через цю непоправну втрату…
Олександр СОКОЛОВ, міський голова Чернігова (2002-2015)
З Валерієм Миколайовичем ми познайомилися 2015 року, коли почалася розбудова партії «Наш край» на Чернігівщині. Якщо охарактеризувати Валерія Давиденка коротко – гідний громадянин, порядна людина, справжній чоловік… Ми завжди говорили один одному правду, ставили прямі питання, на які звучали прямі відповіді, а це дуже важливо для прийняття безпомилкових рішень, позбавлених будь-якої двозначності. Він – масштабна особистість не лише у межах Чернігівської області, а й всієї України, людина, яка мислила стратегічно, вибудовувала плани на кілька кроків уперед.
Сьогодні надзвичайно складно справедливо оцінити його внесок у розвиток Чернігівщини, бо, як знаємо, велике бачиться на віддалі…Єдине у чому я переконаний: він міг зробити набагато більше. Адже що таке для чоловіка 47 років – це вік для подальшого зростання і досягнення успіхів. Це дуже велика втрата для нашого краю.
Павло СОЛОДОВНИК, журналіст
Без перебільшення, Валерій Давиденко – це була легендарна особистість, Людина слова, діла і честі. Потужний державник, порядний політик, благодійник.
Україна втратила одного з кращих своїх синів…
Та Валерій Миколайович назавжди залишиться в серцях тих, хто його знав, хто з ним працював!
Марина СЕМЕРНЯ, жителька Куликівки
Валерія Давиденка жителі Куликівщини, що входить до 208-го округу, двічі обирали народним депутатом. Він був особливо відповідальним нардепом: працював не від виборів до виборів, а постійно. Надзвичайно багато уваги приділяв вирішенню проблем у нашій громаді.
Окремо варто сказати про підтримку освітніх закладів. У Куликівському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів були створені усі умови для навчання і виховання дітей. Свого часу, за підтримки Валерія Давиденка, там було відремонтовано з використанням енергозберігаючих технологій приміщення школи та їдальню. Також придбано новітнє обладнання для кабінетів молодшої ланки, у тому числі класу англійської мови. Як бачимо, хороші умови для наших дітей дають високі результати. Цього року школярі з Куликівки здобули призові місця на всеукраїнському конкурсі з англійської мови. І це завдяки тому, навчальний заклад системно підтримував народний депутат України Валерій Давиденко. Він дуже багато зробив добрих справ для жителів Куликівщини, і варто пам’ятати про це.
