«Старі люди втрачали розум, а діти жили з тілами 10 днів»: мешканка Ягідного розповіла про звірства окупантів

Жителька села Ягідне Чернігівської області Анна Пономаренко та її односельці побували в окупації. Ті дні вона з жахом згадує і дякує Богові, що вижила.

Свою історію жінка розповіла у Мережі.

3 березня 2022 року в село Ягідне, на Чернігівщині, зайшло військо російських орків.

«Перша зустріч з варварами була одна з найстрашніших для мене. Тримаючи на руках дитину, я впала на коліна і просила щоб тільки не стріляли в синочка. Потім нас з сином та батьками чоловіка закрили в погребі на дві доби. На моє прохання принести горщик для дитини окупант (Тувін) погодився, але дістав гранату Ф-1 і сказав, якщо йому не сподобаються мої рухи під час пересування за горщиком, він кине гранату в погріб, де перебував мій синочок. На третю добу нас під дулом автоматів всіх жителів села зігнали в підвал школи, і там почалося виживання для всіх полонених», — розповідає жінка.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Смерть, зруйновані церкви, знищені села: “руській мір” на Чернігівщині (Відео)

За її словами, у підвалі було близько 360 людей, з них були діти —  наймолодшим 1- 1,5 місяця. Спали всі сидячи, окрім дітей та людей похилого віку, які фізично не могли сидіти. Без світла, вентиляції, туалету.

«На ніч закривали двері до підвалу, підпираючи чимось та ставили солдата зі зброєю, в разі якщо хтось надумає вийти самовільно -розстріляють. На вулицю випускали в залежності від настрою одного з командирів. Якщо наші хлопці ЗСУ їм насипали і вони несли втрати — могли взагалі не випускати нас цілий день. Тобто вийти на свіже повітря залежало від настрою окупантів. Якщо і виходили то з тривогою, так, як майже постійно були вибухи, внаслідок яких уламки летіли в нас, були поранені… Варвари грабували будинки, вивозили меблі, техніку, одяг, навіть жіночу б/у білизну. Старі люди починали втрачати розум в прямому сенсі, а згодом помирали. Діти в цей час були поруч з мертвими людьми. Померлі не були поховані протягом 10 днів, знаходились в погребі. Занесли їх туди щоб на поверхні не було чути запахів. Хліб їли зі смітника», — розповідає Анна.

Через постійне сидіння у людей почали набрякати ноги і навіть почали кровоточити, з’явилося висипання на шкірі та кашель.

«Витерпіли, вижили, вистояли, значить ще не наш час був… Відчуття зустрічі з ЗСУ неможливо описати тут… «, — резюмувала жінка.

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv

Джерело: ТСН