Суд Лінча в Страсну п’ятницю: на Чернігівщині селяни «хлібосольно» зустріли «самоізольованого»

Приїхав на самоізоляцію, а довелося тікати. У селі Виблі Куликівського району селяни «попросили» немісцевого покинути обране ним місце для самоізоляції.

Але все по порядку. 15 квітня Дмитро Луганцев перетнув кордон у бік України, приїхавши з Німеччини, де гостював у товариша. Сам Дмитро проживає в Чернігові, з дружиною та двома дітьми. І чоловіку, і його дружині трохи більше 30, за фахом – педагоги.

Щоб не наражати на небезпеку родину, Дмитро поїхав самоізолюватися до рідного села дружини – у Виблі. В Количівці його зустрів родич і відвіз до села. Там колись жила бабуся його дружини Марини, тепер залишилася порожня хата.

«Чоловіка забезпечили всім необхідним, щоб він відбув самоізоляцію. Таке рішення – поїхати на самоізоляцію не додому, до Чернігова, а у Виблі, – ухвалили тому, що в нас двоє малолітніх дітей, двокімнатна квартина і немає можливості ізолюватися в окремій кімнаті. Тому й вирішили. Будинок пустий – нехай живе», – розповідає Марина Луганцева.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чернігівські медики просять містян залишатися вдома

Ідилія самоізоляції й усамітнення тривала недовго. 17 квітня Дмитру зателефонувала медсестра місцевої амбулаторії. Розпитувала про самопочуття, дізналася, в якому будинку проживає. І буквально через пів години, за словами чоловіка, до нього навідалася делегація – староста села, дільничний і близько 10-15 селян.

«Почали лунати крики: «Їдьте звідси!», «Їдьте до себе додому!», «Ми не підемо, поки він не поїде!», «Якщо він не поїде, то ми його вб’ємо і вночі будинок підпалимо!». Староста села з ними поспілкувався, повернувся до мене і каже: «Я вам радив би кудись поїхати, бо громада проти. І ви ж розумієте, що суд Лінча ніхто не відміняв». Я оцінив ситуацію і зрозумів, що залишатися тут щонайменше небезпечно», – пояснює Дмитро.

«Каменем спотикання», як кажуть люди, стала… вода. Річ у тім, що в будинку її не було, тож Дмитро вийшов по неї до колодязя.

«Відстань від дому до колодязя метрів 15, через дорогу. Виходив, як і зазначено в інструкції про самоізоляцію, в рукавицях, у масці, ні з ким не спілкувався. Мене ніхто і не бачив. Просто потім людям сам це сказав, ну, тому, що так було, нащо приховувати. А те, що далі почали розповідати, наче я ходив у центр села, у магазин, – це все дурниці. Вважаю причиною тиску на мене стало не те, що я ходив по воду чи щось інше, а те, що я просто там жив…», – розповідає Дмитро.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Чернігівщині встановлять три КПП

Марина, дружина Дмитра Луганцева, зазначає, що отримувала дзвінки від старости села з наполегливим проханням забрати чоловіка.

«Голова сільради зателефонував мені і каже: «Марино, навіщо ти нам його сюди привезла? Вези його звідси. Куди хочеш його, туди й дівай. Громада проти його перебування в селі», – розказує Марина.

Сам же староста Виблів, Анатолій Ревко, всі звинувачення про погрози відкидає. Свої вислови про «лінчування» пояснює так:

«Я ж не казав йому, що буде суд Лінча. Просто сказав: сусіди так кричать, що, не дай Бог, суд Лінча влаштують».

Дії селян виправдовує, мовляв, переважали емоції, адже люди боялися, щоб Виблі не стали другою Комарівкою (село Борзнянського району, яке на жорсткому карантині, через кілька випадків коронавірусу. – Ред.).

«За словами сусідів, він не дотримувався самоізоляції. Мовляв, то по воду ходив, то говорив із кимось по телефону біля двору, без маски.

Розумієте, є норми закону, а є норми моралі. За законом ми жодним чином не могли б застосувати силові заходи, щоб виселити цього чоловіка. Але суто з морального боку, я жителів свого села розумію. Як кажуть односельчани, він – житель Чернігова, то нехай і їде до Чернігова, чому він приїхав у Виблі. Зрештою він сам вирішив поїхати, і я вважаю, що все закінчилося так, як мало закінчитися», – пояснює Анатолій Ревко.

Після всієї цієї ситуації Дмитра Луганцева того ж дня після «заколоту» забрали до села Анисів Чернігівського району, де він змушений уже самоізолюватися не сам, а з батьками дружини, яким за 60 і 90-річною бабусею.

За словами Марини Луганцевої, все це відбувалося в Страсну п’ятницю: «Погрози, крики, прокльони… Отак у нас із хлібом-сіллю зустрічають співвітчизників. Ситуація дуже вдарила нам по нервах… Постійні стреси…

А що найбільш обурило, то це поведінка поліцейського. Народ кричить, голова сільради кличе на суд Лінча, а поліцейський стоїть і клацає щось на телефоні. Коли його запитали «Що ж робити?», він відповів «Я не знаю, в мене таких ситуацій ще не було».

Отак наша Чернігівщина готова до коронавірусу.

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv