Коли 52-річний житель Корюківки Юрій Івасенко промовив фразу «Танки їдуть заднім ходом», він навіть і не уявляв, яку кількість земляків за межами свого міста надихнув у перші дні війни! Точно не думав, що його аматорське відео потрапить на телебачення. І не припускав, що згодом у Корюківці з’являться у продажу футболки з цим висловом, кошти від продажу яких ідуть на допомогу ЗСУ.
А передісторія цього всього така. 27 лютого ворожа російська колона хотіла зайти в Корюківку з боку Наумівки. Її не пустили люди, беззбройні мирні корюківчани. Колона відступила. Невдовзі в Інтернеті з’явилося коротеньке відео учасника тієї події, який прокоментував відступ рашистів словами «танки їдуть заднім ходом». Не всі по голосу на відео розпізнали 52-річного корюківчанина, багаторічного пасажироперевізника Юрія Івасенка.
— Та я й не скидав в Інтернет те відео, — каже Юрій. — Відправив тільки синові та своєму товаришу. Хтось, видно, розмістив. А тоді вже його підхопило телебачення, почали телефонувати знайомі. Подзвонив мій племінник-військовослужбовець Роман. Каже: «Ну, ви там у Корюківці молодці! У всіх наших військових аж піднявся моральний дух!»
— Люди підходили ближче, пішли до броні й ми з Валерієм Мисником, — згадує чоловік. – Російський механік-водій був у паніці, бо не очікував, що стільки людей голіруч підуть зупиняти їх. З башти танка виліз бурят з автоматом і самозадоволеною посмішкою. Його попросили опустити зброю, бо тут всі – беззбройні. Люди почали питати, що вони забули на українській землі. Росіянин мовчав, а бурят щось сказав на кшталт «тут мій дід воював».
Корюківка, 27 лютого. Фото: З відкритих джерел
— Голодні, немиті, небриті, — каже Юрій. — В одному з танків попросили дві каністри води, бо радіатор ледь не горить. Дали, аби тільки їхали геть. Там були присутні керівники міста, району, отець Олександр. Поліцейські слідкували за ситуацією. Керівництво й батюшка пішли поговорити зі старшими офіцерами. Говорили довго, але врешті-решт ворог відступив. Техніка почала здавати назад, а люди навпаки – йти вперед.
Ці слова як характеристика міста й містян миттю розлетілися соцмережами. Своїми земляками захоплювалися вихідці з Корюківки, адже це коротеньке відео – одна з перших вісточок з маленької батьківщини з початку війни.
А за декілька місяців упізнаваний вислів Юрія Івасенка почав працювати не лише на користь міста, а й Збройних Сил України. Корюківський молодіжний центр «КУБ» вирішив виготовляти футболки з цією фразою. Першу подарували її автору Юрію Івасенку.
Юрій Івасенко.
Директор «КУБу» Володимир Онищук розповів, що волонтерка й друг корюківської молоді Тетяна Романова розробила лого у вигляді переконливого кулака й допомогла у виготовленні брендованої продукції. Тепер футболки з надписом «Танки їдуть заднім ходом. Це – Корюківка!» є в продажу в торговому домі «Станіславський» та КМЦ «КУБ». І не лише такі, а й з написом «Я люблю Корюківку», які з’явилися раніше завдяки родмині Олександра та Аліни Мара, а також еко-торбинки.
— Футболки з написом «Я люблю Корюківку» ми замовляли раніше, вони здебільшого в білому кольорі, коштують по 200 гривень, — розповіла Анна Станіславська, заступниця директора КМЦ «КУБ». – Футболки з написом «Танки їдуть заднім ходом» наразі є тільки в чорному кольорі й не всіх розмірів, бо їх активно купують. Їхня ціна – 300 гривень. Плануємо дозамовити, зокрема, й білі. Еко-торбинки – по 200 гривень.
Тож усі, хто прагне підтримати Збройні Сили України, може придбати в Корюківці патріотичні футболки з оригінальними написами, торбинки для покупок. Кошти підуть на потреби військових, а у вас буде ексклюзивна корюківська продукція. Великі справи починаються з малого.
Наталія РУБЕЙ, https://susidy.city/
