Суспільство

Точки дотику. Нова модель співпраці агровиробників та пасічників

Вже кілька років поспіль навесні пасічники починають бити на сполох через загибель бджіл. Найбільше звинувачень надходить на адресу агровиробників, адже період співпадає зі стартом весняних польових робіт. У відповідь аграрії озвучують слабкі сторони медової галузі, зокрема відсутність офіційної реєстрації більшої частини пасік. Утім ключ до порозуміння – у співпраці обох сторін і налагодженні діалогу.

Думки експертів розділилися, як і сторони конфлікту. Одні переконані, що в нинішній ситуації винні агровиробники, які повинні за три дні попереджати власників пасік про заплановану обробку полів пестицидами, вказуючи при цьому діючі речовини. Інші стверджують, що пасічники не поспішають декларувати свої пасіки, хоча за діючим законодавством вони мають зробити спеціальний паспорт для легалізації своєї діяльності.Тому мають місце прикрі випадки, коли вони не отримували сповіщення про польові роботи від сільських рад. Про переміщення пасіки також потрібно попереджати, адже часто агровиробники самі не знають, що поблизу їхніх полів облаштувалися вулики, тому і не попереджають завчасно про обробку.

96707314_675061303288889_7440652677039521792_n

Водночас тут варто зважати на особливість діяльності окремих аграріїв. Недобросовісні сільгоспвиробники часто не зацікавлені в тому, щоб показувати реальну кількість гектарів в обробітку, адже це несе за собою додаткове фінансове навантаження. Тому співпрацювати із місцевою громадою та пасічниками такі агровиробники просто не хочуть. При цьому надають перевагу препаратам сумнівної якості і з порушенням реєстрації.

Беззаперечним є факт, що загибель бджіл сьогодні має глобальний характер у межах всієї країни. Як і те, що нині є приклади налагодженої співпраці агровиробників з пасічниками.

 «Ми розуміємо, що проблеми бджолярства виходять сьогодні далеко за межі галузі. Вони торкаються агробізнесуі всіх виробників продукції рослинництва в тому числі, адже певною мірою ми залежні один від одного. Бджоли відіграють надзвичайно важливу роль в запиленні ентомофільних культур, таким чином впливаючи на їхню урожайність. А тому розвиток сталого сільськогосподарського виробництва не можливий без безпечного співіснування з бджолярами. З іншого боку, саме агровиробники на сьогодні визначають і формують посів культур, які є основою медозбору більшості пасічників.До того ж, компанія Кернел є одним із найбільших агроекспортерів української продукції. Разом з відповідальним ставленням до навколишнього середовища у нас додається відповідальність за якість продукції, – коментує Костянтин Шитюк, Заступник директора Агробізнесу Кернел з виробництва. – Політика компанії Кернел базується на повній відкритості й прозорості. Ми готові надати документи, які підтверджують безпечну діяльність компанії у регіонах присутності. Всі засоби захисту рослин та добрива, які використовуються нами у сільськогосподарській діяльності, мають необхідні паспорти та відповідну реєстрацію для застосування в Україніна культурах, які ми вирощуємо».

Агровиробничі команди кластера Дружба-Нова Кернел дотримуються норм законодавства. Перед обробкою посівів засобами захисту рослин вони попереджають пасічників про проведення таких робіт.

96804182_581265566160808_1889406824189263872_n

 «Ми офіційно повідомляємо сільські ради про проведення агротехнічних заходів, адже у нас на рівні компанії є чітка схема інформування громад про проведення робіт у полі. Для цього перед початком обробки ми надсилаємо офіційні повідомлення на електронні пошти громад. Також агрономи або менеджери сіл розклеюють паперові оголошення на території населених пунктів з інформацією про старт робіт, їхню тривалість, а також препарати, якими здійснюватиметься обробіток. Багато наших агрономів підтримують зв’язок з місцевими пасічникам і повідомляють їм особисто в телефонному режимі. Щоб охопити якомога більшу частину жителів ми також поширюємо інформацію в офіційних спільнотах громад у соціальних мережах. Діємо за принципом, що будь-якихнеприємностей можна уникнути, якщо попередити їх виникнення», – зазначає Ігор Макуха, Керівник кластера Дружба-Нова.

Щоб почути кожну зі сторін, ми звернулися по коментарі до пасічників.

Марія Харченко, пасічник:

«Компанія Кернел щоразу попереджає нас про польові роботи з внесенням засобів захисту рослин, але ми жодного разу не перевозили вулики з місця на місце у цей час. Кожен, хто займається бджолами, знає, що вся бджолосім’я не полетить хтозна куди. Для цього у них є розвідка. Ці бджоли летять і шукають квітучі місцини, де є чим поживитися. Тільки після їх повернення до вулика на збір нектару вирушить рій. Тому в нас вони обирають сади, де цвітуть яблуні, груші та інші плодові дерева. От коли вже почнеться соняшник, тоді можуть звернути у поле».

Віталій Соляр, пасічник:

«Оскільки заробітна плата працівників культури сьогодні не надто висока, доводиться знаходити шляхи додаткового заробітку. Домашньою пасікою займаюся вже років п’ятнадцять. Медову справу перейняв від батька та дядька. І за цей час кількість бджолосімей сягнула двадцяти. Цього року з ранньої весни ситуація на пасіці була обнадійливою: всі бджоли перезимували, було поповнення. А от пізніше побачив, що медоноси несуть мертвих бджіл, причому ще до того, як агрокомпанії почали обробіток полів. Чому так сталося – пояснити не можу, але наврядчерез фермерів. Я більше схиляюся до думки, що спричинити падіж бджіл могли пожежі. Цього року їх було як ніколи багато. Горіли цілі ліси, а потім пішов дощ. Цей попіл міг рознестися й осісти на рослинах, а найбільш чутлива комаха – бджола – отруїтися ним».

Шукати винних– програшний варіант. Українські землі – родючі та щедрі, адже на них працюють відповідальні господарі. На широких ланах, до меж засіяних квітучими агрокультурами, зрощується основний інгредієнт майбутнього меду для пасічників. Разом з тим, бджоли запилюють близько 80% сільськогосподарських культур, приносячи користь аграріям. І якщо налагодити взаємовигідну співпрацю та тісну комунікацію між бджолярами та агровиробниками, то від такого партнерства виграють обидві сторони.

Пресслужба компанії «Кернел»

*Імідж

 

 

Ще статті по темі

Back to top button