Трагічні події на Грибовицькому сміттєзвалищі змусили громадськість і владу частіше звертати увагу на місця накопичення твердих побутових відходів.
Усі зрозуміли, що краще — завчасно попередити можливу біду, яку можуть нести продукти нашого побуту, яких із часом, на жаль, стає дедалі більше.
Нагадаємо: нещодавно була презентована онлайн-карта сміттєзвалищ України.
За статистикою Департаменту екології області, на Чернігівщині офіційно зареєстровано близько 700 сміттєзвалищ, полігонів, очисних споруд та інших накопичувачів бруду.
За кількістю місць видалення відходів, лідирують Городнянський район – 66, Чернігівський – 63, Новогород-Сіверський – 43 місця і Борзнянський район – 40 місць.
Найбільшими полігонами в області є:
Чернігівський на Масанах площею майже 24 га. і 5548 тис. тон твердих побутових відходів.
Ніжинський полігон — 775 тис. тон на 15 га.
Городнянський полігон — 237 тис. тон на 23 га.
Прилуцький полігон — 217 тис. тон на 12.5 га.
Найбільшими забруднювачами області є:
Чернігівська ТЕЦ на 36 га. золовідводу, розміщує 1850 тис. тон відходів плюс золонакопичувачі в селі Киянці, що містять на 35 га. 2500 тис. тонн.
Вражають розміри накопичувача уже давно недіючої «Чернігіввовни» в тій же Киянці, яка на 93 га. розміщує 2300 тис. тонн відходів.
Шламонакопичувач «Хімволокна» вміщає 412 тис. тонн.
Борзнянська міська рада зі своїми полями асенізації та фільтрації рідких побутових відходів, що на 1.5 га. вміщують 334 тис. тон відходів.
ЖКГ Чернігова – 130 тис. т. рідких промислових відходів.
ДП «Укрспирт» зі своїми очисними спорудами в селах Чемер та Нові Боровичі Сновського району.
Щодо сміттєзвалищ містечок і селищ області, то найбільше насмітили «військові» в с. Десна — 67 тис. тонн, далі йдуть жителі Носівки – 65 тис. тонн, семенівці – 51 тис. тонн, сосничани і срібнянці – по 50 тис. тонн, коропчани — 42 тис. тонн, корюківці – 32 тис. тонн; майже однаково насмітили сусіди по району жителі Мени й Березного — по 25 тис. тонн, новогород-сіверці й сновчани — по 19 тис. тонн.
Полігон на Масанах
Найбільшим збірником твердих побутових відходів від населення в області є полігон на Масанах. На фоні трагічних подій на полігоні у Львівській області, Челайн поспілкувалися із начальником полігону Анатолієм Шелудько, поцікавившись, чи не загрожує це й нам.
«Так. Зараз небезпечно на сміттєзвалищі. Але до того, що було на Львівщині, думаю не дійде. Потрібно дотримуватися технології, й нічого не станеться. Пересипати 2-2,5 м сміття + 20-30 см. ґрунту. Пустити на сміттєзвалище вас не можу, адже якщо не дай Бог що станеться, винен завжди начальник полігону. У Львові ж кого судять?»
Анатолій Шелудько сказав, що розширення горизонтально вже не буде, буде ріст тільки вгору: «Ще є куди заповнювати. Зараз у висоту сміттєзвалище сягає десь рівня 5-поверхового будинку».
Також керівник полігону звернувся до чернігівців із проханням не створювати стихійних сміттєзвалищ, запевнивши, що кошти за завіз сміття беруть, починаючи від об’єму 0,5 куба (це приблизно пів причепу легкового автомобіля).
«Якщо ви добропорядний громадянин і хочете викинути декілька пакетів сміття, то можете це зробити тут безкоштовно. Ми ще «дякую» говоримо, що привезли сюди, а не викинули десь».
Щодо перспектив утилізації сміття Анатолій Шелудько вніс певну інтригу заявивши, що в планах уже є сміттєпереробний завод.
«В мерії розробляються варіанти. Різні фірми — і європейські, і не європейські. Коли це може бути в прогнозах? «Пути господни неисповедимы в нашей стране прекрасной».
ЖКГ та екологи не поділять сміттєзвалища
ЧеЛайн спробували з’ясувати, яке ж відомство все-таки курує наші сміттєзвалища. Це виявилося не так і просто. Адже два Департаменти — ЖКГ та екології — постійно, немов гарячу картоплину, намагалися перекидати відповідальність за них одне на одного.
За словами Андрія Яроша, начальника управління ЖКГ однойменного Департаменту, курують експлуатацію звалищ, але серед реальної постійної роботи, яка виконується, зміг назвати тільки щорічні моніторинги про стан сміттєзвалищ та збір інформації по затвердженій формі звіту.
З конкретних цифр назвав лише середні тарифи для області на переробку, утилізацію й захоронення побутових відходів: для населення – 27, 54 грн. за м3, для бюджетних організацій – 46 грн. і для інших організацій – 52 гривні.
Екологічні загрози
«Поки грім не гряне, Іван не перехреститься» – десь так Тетяна Небрат, заступник директора Департаменту екології Чернігівської ОДА, охарактеризувала ситуацію зі сміттєзвалищами «до» і «після» Львівської трагедії.
«На сьогоднішні питання з побутовими відходами стало дуже актуальним, тільки виключно після того, як сталася трагедія на Грибовицькому сміттєзвалищі у Львівській області. До того вона була уповільненою. Це питання здебільшого піднімалося влітку, коли високі температури й починаються загоряння», – повідомила чиновниця.
Тетяна Небрат назвала три постійні екологічні загрози, які можуть нести смітєзвалища жителям області та екології загалом:
«По-перше, це загроза, яка виникає після спалювання сміття, оскільки в повітря виділяється багато шкідливих речовин. Часті загоряння сміттєзвалищ виникають через те, що, коли сміття довго лежить, під ним утворюється газ метан, який при найменшій іскринці, загорається.
Небезпечне також підпалювання опалого листя. Сьогодні ми маємо велику кількість транспорту. У вихлопних газах, окрім багатьох хімічних речовин, є ще й такий канцероген як бензопірен. Це дуже канцерогенна речовина. Вона акумулюються у зелених насадженнях і з часом не зникає і не розкладається. Лише потім, коли це листя спалюється, вона летить у повітря і вдихається людьми.
Друга небезпека — це вплив на підземні води. Коли створюється сміттєзвалище, обов’язково мають плануватися забори води з найближчих колодязів. Щорічно, на замовлення сільських голів, має робитися аналіз води з питних водойм біля сміттєзвалищ.
Третя — це забруднення ґрунтів внаслідок того, що сміття вітром розносяться на великі відстані і взагалі безконтрольно викидається громадянами».
Проте, за словами еколога, слід відмітити поступовий ріст свідомості наших жителів: «Наприклад, ми щорічно спостерігаємо за станом річки Снов. Так от, раніше люди залишали набагато більше сміття. Останнім часом люди беруть із собою пакети, прибирають за собою сміття і залишають його в зібраному вигляді на місцевих сміттєзвалищах або вивозять».
