Свято-Михайлівська церква у с. Полонки (Прилуччина) — однин із найяскравіших прикладів поєднання традиційної архітектури з архітектурою бароко на Чернігівщині.
«Заховалась» церква у річковій долині серед густих заплавних лісів, поблизу річки Удай. До неї можна добратися трьома дорогами, проте всі вони непрямі, а доволі звивисті, адже прокладені чи вздовж русла річки, чи «петляють» між селами.
Цікава деталь: храм будувався під впливом традиційної дерев’яної архітектури храмів Лівобережжя, проте – він цегляний.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Чернігівщині борються із наслідками водопілля (Фото)
Точної дати його побудови немає. За одними джерелами — датується 2-пол. XVII ст., за іншими — XVIII ст. Неодноразово перебудовувався та добудовувався. У радянські часи церква була закрита. Як у більшості храмів у той час, дзвони були демонтовані та переплавлені, сама ж будівля спочатку переоблаштована у лазню, пізніше – на зерносховище. Після Другої світової війни церква відновила свою роботу.
Недалеко є доволі популярна локація — джерело Божої Матері та Архангела Михаїла з облаштованими поруч каплицею, невеликою купальнею і колодязем, до якого приїжджає багато бажаючих скупатися та випити води.
І ще неподалік села є цікавий об’єкт — «печера ченця» або Лук’янова печера, яка датується поч. XVII ст. Викопав її чернець Київського Межигірського монастиря і прожив у ній пустельником все своє життя. А чернець Лук’ян з’явився там значно пізніше — у 30-40-х рр. минулого століття, — він там також жив відлюдником.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
Джерело: Чернігівщина туристична
