У фондах Новгород-Сіверський музей-заповідник «Слово о полку Ігоревім» зберігається незвичний для нашої місцевості предмет — морська мушля каурі білого кольору.
Про це повідомляють на сторінці музею у фейсбуці.
Цікаво, що такі мушлі в різні часи виконували роль грошової одиниці, а згодом використовувалися як оберіг від пристріту, хвороб і нещасть, а також як прикраси.
Перші згадки про мушлю каурі як про гроші датуються ІІІ тис. до н. е., коли вони були поширені на території Китаю. Завдяки мореплавцям мушлі з місць їх видобутку поступово потрапляли до інших країн.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Чернігові сталася смертельна ДТП
На землях Давньої Русі каурі набули певного поширення в XII–XIV ст., у так званий безмонетний період, коли роль розмінної монети виконували різноманітні товаро-гроші — шиферні прясла, скляні намистини, дрібні металеві вироби. Мушлі каурі також слугували грошима й мали назви «вужачок», «жорен», «зміїні голівки». Важливо, що в грошовому обігу перебували не цілі мушлі, а ті, у яких акуратно випилювали отвори, щоб нанизати їх на довгі нитки.
За кольором вони різнилися за вартістю: білі були найдешевшими, адже їх легше було знайти, рожеві — дорожчими, а червоні — найціннішими. Процес підготовки мушель був досить трудомістким: їх потрібно було знайти, висушити, розпиляти, обрізати, просвердлити та нанизати. Саме ця вкладена праця надавала зв’язці каурі неабиякої вартості.
Відомо, що приблизно за дві тисячі мушель тоді можна було придбати одну корову.
Фото: Новгород-Сіверський музей-заповідник «Слово о полку Ігоревім»
Головне фото ілюстративне
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
