Свого часу в Чернігові була Воздвиженська церква. Вона була невеличка і розташовувалася в центральній частині Чернігова – позаду приміщення колишнього магазину «Янтар».
Це храм другої половини 70-х років XVIII століття. Радянська влада зачинила його, як і більшість церков, наприкінці 20-х – на початку 30-х років ХХ століття.
Унаслідок Другої світової війни ця церква була пошкоджена, і все, що від неї лишилося, було знесено.
«Це була парафіяльна церква з невеликою парафією. Очевидно, що й поручник Красовський, чию металеву труну відкопали наприкінці ХХ сторіччя під час земляних робіт, був похований поблизу цієї церкви, бо він і його родина були парафіянами храму.
Вважати цього поручника якоюсь видатною людиною не можна. Скоріш за все, він був одним із перших загиблих офіцерів у Першій світовій війні. До речі, загиблих солдатів ховали на місці їхньої загибелі – навіть не завжди окремо, а в братських могилах. А тіла офіцерів у трунах, принаймні на початку війни, доправляли до населених пунктів, у яких вони жили. Певною мірою в цьому навіть пропаганда була: людина загинула на війні за російську державу і треба її гідно поховати», – прокоментував «ЧЕЛАЙН» Максим Блакитний, кандидат історичних наук, директор Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Чернігівщині помітили яскраво-блакитних жаб (Фото)
А загалом поблизу церков традиційно ховали людей, які мали певні здобутки – настоятелів церков, церковних старост, людей, які жертвували значні гроші на конкретні храми, бо такою була традиція. До речі, зберігся список, де зазначено до 10 поховань поблизу Воздвиженської церкви, зокрема поховання поручника Красовського. Це могили переважно кінця ХІХ – початку ХХ сторіччя.
Весною 1974 року під час земляних робіт на місці зруйнованого храму віднайшли залізну труну поручника Красовського. І вона була запаяна. Щоправда, не відомо, як це було зроблено, бо зварювальних апаратів тоді не використовували.
«Окрім того, є згадки, що в інших місцях також були поховання офіцерів у металевих трунах. Імовірно, справді через довге транспортування, бальзамування й інші фактори. І може навіть бути таке, що ці труни перед похованнями навіть не відкривали.
Певно, до Києва тіло довезли в якійсь іншій труні. А потім переклали в металеву. Металева труна через те, що, можливо, якесь поверхневе бальзамування могло відбуватися. Можливо, й для того, щоб рідина не витікала з труни. І на перевезення тіла також потрібен був час. Бо поручник Красовський загинув під Львовом 17 серпня 1914 року. І звісно, після доставлення тіла також був потрібен час на здійснення поховання», – розповів Максим Блакитний.
Куди поділася залізна труна поручника Красовського, наразі достеменно не відомо.
«Деякий час речі з поховання зберігалися в заповіднику «Чернігів стародавній». Але також є інформація, що їх потім передали до Києва, до Музею історичних коштовностей, який входить до складу Національного музею історії України. А де сама труна, на жаль, не знаю. Хоча вона була б гарним виставковим екземпляром обрядових, поховальних речей і традицій своєї епохи», – зауважив Максим Блакитний.
Ірина Осташко
Фото – з інтернету
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
