Сьогодні відзначають Трійцю — одне з головних християнських свят, яке у православ’ї входить до числа дванадесятих свят, а в Католицькій церкві має найвищий статус торжества, передає УНН.
Це свято традиційно відзначають на 50 день після Великдня.
Свою назву свято отримало на честь сходження Святого Духа на апостолів, яке їм обіцяв Ісус Христос перед своїм Вознесінням на небеса. Таким чином це свято нагадує про св. Трійцю, три відомі прояви, лики (іпостасі) Всевишнього — у вигляді Бога-Отця, у вигляді Бога-Сина і у вигляді Бога-Святого Духа.
Цього дня у православних храмах виконується одна з найурочистіших та найвеличніших служб у році: підлогу храму устеляють свіжоскошеною травою, ікони прикрашають березовими гілками. Наступного дня, у понеділок, святкують День Святого Духа.
У Католицькій Церкві свято Трійці відзначають наступної неділі після свята П’ятидесятниці, коли святкують сходження Святого Духа на апостолів.
Традиції та прикмети
Трійцю святкують три дні. Господині до неї дуже ретельно готуються: наводять в будинку чистоту, прикрашають житло свіжими гілками клена, берези, верби, липи, квітами і травами, що символізує процвітання і новий життєвий цикл.
Субота перед святом є поминальним днем. Люди в храмах ставлять свічки за упокій померлих родичів. Особливо моляться за тих, хто помер передчасною смертю, вважаючи їх жертвами підступних русалок.
До свята жінки печуть пироги, готують м’ясні та рибні закуски. У деяких регіонах в цей день фарбують яйця в зелений колір.
Перший день – Зелену неділю – у народі вважають днем активності й підступності русалок та іншої міфічної нечисті. Зелень, якою прикрашають будинки, є захистом і оберегом від них. Вранці в цей день в храмах відбуваються святкові богослужіння. Потім люди ходять один до одного в гості. Починаються масові гуляння, ярмарки.
Трійця завжди вважалася дівочим святом. Вони плетуть вінки, опускаючи їх у річку для ворожіння. Потім вони йшли в ліс гуляти. До цього дня пекли коровай і роздавали його в лісі незаміжнім дівчатам. Ці шматочки сушили і берегли до весілля, замішуючи потім сухарі в тісто для весільного короваю. Вважали, що вони принесуть їм у нову сім’ю благополуччя і любов. Потім під берізкою організовували пікнік – святкову трапезу. Увечері народ розважали ряджені.
Другий день свята називається Клечальним понеділком. Після служби священики йшли на поля читати молитви з проханням до Бога благословення на майбутній урожай.
На третій, Богодухів день, хлопці вибирали собі наречених. Дівчата “водили тополю”, в ролі якої була незаміжня дівчина – перша красуня на селі. Її наряджали вінками, стрічками, гілками та водили по дворах. Зустріти Тополю вважалося до великої удачі. У цей день в колодязях освячували воду.
Роса, що випала в Трійцю, вважається дуже корисною для здоров’я і краси. Дівчатам радять нею вмиватися, щоб зберегти молодість і красу.
Якщо в цей день іде дощ – буде гарний врожай, тепле та грибне літо.
Заборони на Трійцю
У Трійцю не можна працювати на землі, зате можна збирати лікарські трави.
У народі кажуть, що саме на Трійцю русалки виходять з річок на поля, ночами вони заводять свої ігри і живуть у лісах до Петрова дня (12 липня). Подорожніх русалки можуть залоскотати до смерті, тому купання в річках під час зелених святок вважається небезпечним.
Джерело: УНН
