Треба зазначити, що «Чернігівське земляцтво» — одне з найперших в Україні.
Мало того, воно ще й одне із найчисельніших серед інших.
Цього року вже 21-й раз завітали чернігівці, тепер уже кияни, на традиційну зустріч. Проходячи рядами серед гостинного залу, я бачив людей різного віку і статі. Зазвичай, коли ви фотографуєте, людина відвертається від камери.
А тут – навпаки. Вони хотіли зафіксувати себе для історії як чернігівці. І не біда, що доля їх закинула до Києва, але вони ЧЕРНІГІВЦІ! І за це їм велика шана, що пам’ятають рідну домівку і край, який вивів їх на широку дорогу.
Багато було гостей, і радісно мені було на душі та добре працювалося через те, що вони, мабуть, нам трішечки заздрять – як справжнім Чернігівцям. А приїхало нашого брата багато, з усіх районів. Та не просто приїхали поговорити чи чарчину перекинути, не без того. А ще прихопили з собою творчі аматорські колективи. Треба ж землякам показати, на що здатна Чернігово-Сіверська земля. А вона не бідна на таланти.
Тут можна було почути і ансамбль української народної пісні «Антонівчанка» села Антонівка Варвинського району, учасників багатьох всеукраїнських конкурсів, переможців телевізійного конкурсу «Фольк-musik», дипломанта конкурсу «Поліське коло».
Своїми піснями гостей веселив хоровий колектив «Колорит» с. Нова Басань Бобровицького району – учасники та дипломанти І-го ступеня пісенного конкурсу «Відродження села, його духовності і культури».
А земляки-довженківці захопили з собою знаний не тільки в області народний аматорський фольклорний колектив «Криниці» Сосницького районного будинку культури – дипломанта Всеукраїнських і Міжнародних конкурсів і фестивалів, лауреата премії імені Григорія Верьовки та літературно-мистецької премії імені Дмитра Луценка.
Мало того, бахмаччани захопили з собою вокально-інструментальний ансамбль. Громада з Козельця привезла своїх артистів. Ну, а ніжинці взагалі, як мені здається, перевершили всіх. Мало того, що вони з собою прихопили музик, так вони ще привезли дитячий творчий колектив скрипалів і співака-гітариста. На святковому вечері лунали пісні та жарти.
Традиційно артисти ходили щедрувати по «куренях», дзвеніла гітара, лунала весела мелодія гармошки, що свого часу відіграла не одне весілля на селі. Весело було і гамірно, бо тож «Чернігівське земляцтво» звітувало перед земляками.
Текст і фото Віктора Кошмала
