Як у Городні майбутніх інженерів, винахідників і науковців виховують (Фото)

  • Як у Городні майбутніх інженерів, винахідників і науковців виховують (Фото)
  • Як у Городні майбутніх інженерів, винахідників і науковців виховують (Фото)
  • Як у Городні майбутніх інженерів, винахідників і науковців виховують (Фото)
  • Як у Городні майбутніх інженерів, винахідників і науковців виховують (Фото)
  • Як у Городні майбутніх інженерів, винахідників і науковців виховують (Фото)
  • Як у Городні майбутніх інженерів, винахідників і науковців виховують (Фото)
  • Як у Городні майбутніх інженерів, винахідників і науковців виховують (Фото)
  • Як у Городні майбутніх інженерів, винахідників і науковців виховують (Фото)
  • Як у Городні майбутніх інженерів, винахідників і науковців виховують (Фото)
  • Як у Городні майбутніх інженерів, винахідників і науковців виховують (Фото)

Нині нарікань на підростаюче покоління можна почути дуже багато, мовляв, не читають і нічим, окрім смартфонів і соцмереж, не цікавляться. Проте все залежить від підходу до виховання дитини.

На Станції юних техніків у Городні винахідницькі таланти юних мешканців містечка плекають і розвивають у різноманітних гуртках.

Минуле та сьогодення

Директор закладу Ігор Панасевич розповів, що станція в його рідному місті працює давно, заснована 1964 року. І, до речі, неабияк вплинула на долю самого пана Ігоря. Будучи хлопчаком, залюбки ходив на гуртки, спочатку – на судномоделювання, а потім – на радіомоделювання. З радіосправою й освіту пов’язав. Через деякий час життєва стежина знову привела до станції, де спершу був керівником гуртка, а згодом очолив заклад.

За словами Ігоря Панасевича, на станції працюють лише безмежно закохані у свою справу люди. Бо не лише треба досконало знати справу, якої навчаєш школярів, а й завжди тримати себе в тонусі, самовдосконалюватися, розумітися на дитячій психології. Словом, вимог багато, а зарплата – маленька.

«Переживала станція різні часи. Наприклад, у 90-х майже не було фінансування, то толкові викладачі роз’їхалися в пошуках заробітку. Хороші фахівці і зараз за кордон їдуть, бо там більше платять. І це проблема. Щоправда, нині фінансування отримуємо з міського бюджету, бо належимо до ОТГ, то тепер легше і закладу краще. Зарплати, хоч і не високі, але вчасно отримуємо. І керівники гуртків не витрачають свої кошти на потрібні для роботи матеріали», – розповів директор.

Дійсно, на перший погляд станція не виробляє якихось матеріальних благ, не приносить прибутку. І з економічного погляду нерентабельна. Але її місія надважлива, а дивіденди держава отримає не через рік і не через п’ять – а коли маленькі вихованці виростуть і стануть висококласними інженерами або всесвітньо відомими винахідниками. Тоді у своїх інтерв’ю вони з теплотою згадуватимуть заклади, де їм прищепили любов до дослідництва й експериментаторства. Цілком можливо, що зіркових висот досягнуть і вихованці городнянської Станції технічної творчості.

Від радіотехніки до лозоплетіння

Ігор Панасевич розповів, що в його дитинстві гуртків на станції функціонувало суттєво більше. Тепер є лише чотири гуртки технічного напрямку. Вони ж і найбільш популярні: трасовий автомобілізм, картинг, радіоелектронне конструювання, авіамодельний. Проте є й інші гуртки: паперопластика, народна творчість, лозоплетіння тощо. Як кажуть, на усі смаки.

«Керівники гуртків докладають зусиль, аби діти займалися з сучасними механізмами й матеріалами. Наприклад, у картингу використовуємо сучасні двигуни китайського виробництва «дельта». Вони підходять для картів. Також раніше літачки треба було виготовляти з деревини, то нині з сучасних матеріалів», – зазначив пан Ігор.

Про вихованців та їхні досягнення

На сьогодні на станції займаються 237 вихованців. Директор каже, що це не дуже багато.

«Приймаємо дітей навіть із другого чи третього класу. Таких малюків приводять батьки, які вважають, що їхні діти схильні до технічних наук. Спершу початківці приглядаються, визначаються, чи їм дійсно цікаво, якщо так, то ходять до нас далі. Зазвичай, якщо діти приходять у такому маленькому віці, то залишаються з нами, допоки не закінчать школу», – зазначив директор.

Взагалі, за словами Ігоря Панасевича, команда на станції підібралась дружна. Буває, що гурток гуртку допомагає. Наприклад, завдяки такій співпраці з’явилася принципово нова модель літака з електроприводом – замість традиційного двигуна внутрішнього згоряння. Така модель безпечніша в експлуатації, дешевша і простіша в управлінні. Також учні і викладачі залюбки долучаються до заходів, які проходять у рідному місті. Ігор Панасевич розповів, що гуртківці брали участь у створенні електронного табло для стадіону та навчальних світлофорів для курсів водіїв.

А ще учні залюбки пробують свої сили на різних творчих конкурсах і нагороди виборюють.

Важливо, що відвідують гурток чимало дівчаток, які із перших занять пробують робити власні пристрої й поступово досягають успіхів у вподобаній справі. Наприклад, восьмикласниці міського ліцею № 2 й вихованки гуртка авіамоделювання Анна Примоченко та Вікторія Маленок здобули чергові перемоги на обласних змаганнях. І це не перші успіхи дівчат.

Гуртківці Станції юних техніків постійно перебувають у творчому пошуку, разом зі своїми наставниками досліджують, фантазують, винаходять. І хтозна, можливо, саме сьогодні на наших очах ростуть майбутні відомі вчені та науковці.

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv

Ірина Осташко

загрузка...

Login

Welcome! Login in to your account

Remember me Lost your password?

Don't have account. Register

Lost Password

Register