Селище Лукашівка поблизу Чернігова перебувало в окупації майже з перших днів широкомасштабного наступу армії росії на Україну. Кілька сотень людей потерпали від постійного пресингу тувинських солдатів, які встановлювали свої дикі правила, виганяли людей із хат, займали їхні подвір‘я, викрадали людей.
«Одного дня вони прийшли до моїх сусідів, молодої пари, які не так давно хату купили поряд зі мною. Йому десь за тридцять, їй десь так, дитинка, синочок, у третій клас ходить. Я не знаю, що їм не сподобалося, та вони Сашка забрали під зброєю до свого лігва. Дружина його до останнього дня ходила, намагалася дізнатися, що з ним. А вони посміхалися і знущалися із неї: «Скоро придет». Так його й досі немає, може, неживий уже», – згадує страшні дні місцева жителька Антоніна.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Навколо лежали понівечені загиблі і відірвані кінцівки”, – захисник Чернігова про навалу росіян (Фото)
70-річна жінка каже, що кілька разів за час окупації були свідками, як росіяни самі по собі гатили артилерією, наражаючи на небезпеку селян. Її односельчанка Галина додає: врятував їхній сигнал.
«Вони захопили мою хату, а ми сиділи в підвалі поруч. І от одного дня стріляли так сильно, що ми вже й з життям прощалися. Один із них вибіг на вулицю та пульнув «червону» сигнальну ракету. І все стихло одразу! Я його почала бити, кажу, це ж ви, сволота, самі по собі стріляли! Зв’язку ж у них між собою не було», – розповіла Галина.
Окрім того, що жили російські солдати в хатах, склад боєприпасів і штаб влаштували собі… в місцевій церкві. Звідти й цілили по Чернігову та інших точках. Місцеві запевняють – чекали Збройні Сили України та молилися за швидше звільнення від російської окупації.
«Я живу поруч із церквою якраз. Надвечір перед тим, як нас звільнили, на Теплого Олексія, я підійшла до вікна, глянула на хрест на куполі і кажу: святая церква! Спаси нас і звільни від ворогів! І, уявляєте, наступного дня точно їх розбили! Якраз на велике свято!» – поділилася Антоніна спогадами про день визволення.
Нині Лукашівська церква є місцевим оберегом і визначними місцем. І, попри те, що постраждав один купол й оздоблення всередині, лукашівці не переймаються, а запевняють: «Відбудуємо! Ще кращу зробимо, захисницю нашу! Земля ж під нею свята, а цегла – то вже другорядне».
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
Джерело: ОК «Північ»
