Жінка з Чернігова прокоментувала спробу білорусів продати на аукціоні в Гомелі її конфісковане авто

Раніше ми вже повідомляли про те, що Гомельська філія держпідприємства «БелЮрЗабезпечення» виставила на аукціон мінівен «Mercedes-Benz Vito» з українськими номерами. Про це повідомляє білоруське видання «Флагшток». Як з’ясувалося, авто належить мешканці Чернігова Наталії Захаренко, яку засудили в Білорусі за звинуваченням у шпигунстві, а потім звільнили у складі групи українців, обміняних як полонені.

Наталія займалася тим, що через Польщу перевозила з України в Білорусь і назад передачі приватних осіб, а до початку повномасштабної війни торгувала в Гомелі українськими товарами.

Наталію Захаренко засудили до 9 років позбавлення волі з конфіскацією авто. Зараз його намагаються продати на електронних торгах. За мінівен 2008 року випуску білоруси хотіли отримати щонайменше 38,2 тис. рублів (12 тис. доларів).

Мешканка Чернігова Наталія Захаренко прокоментувала білоруському виданню «Гомельська весна» спробу продати на аукціоні в Гомелі її заарештований автомобіль. Як розповіла жінка, ця автівка не фігурувала в кримінальній справі як знаряддя вчинення «злочину», у якому звинуватили українку.

«Ба більше – це власність не моя, а моєї мами, я цією машиною керувала за дорученням. Документи про це так і залишилися у міліціонерів і слідчих у Білорусі. Однак, її забрали нібито заради погашення штрафу, який мені присудили», — зазначає Наталія Захаренко.

Захаренко нагадала, що крім 9 років позбавлення волі їй також присудили 1500 базових величин штрафу.

«Прокурорка запитувала для мене 10 років і 500 базових штрафу. У мене вони забрали майже 6000 доларів, які були з собою. І на ті 500 базових штрафу якраз вистачало відібраних 6000. У результаті суддя присудив дев’ять років ув’язнення і 1500 базових штрафу. Тобто вони вирішили, що їм мало 6000 доларів, давайте ще й машину заберемо», — розповіла Наталія Захаренко.

Вона вважає, що білоруська влада не зможе продати її авто за ту суму, за яку намагалася – 12 тисяч доларів в еквіваленті (аукціон тоді не відбувся). Адже крім цієї суми покупцеві доведеться виплатити і розмитнення майже в такому ж розмірі, як і виставлена ціна – понад 34 тис. рублів або 10 тис. доларів. Тобто, всього покупцеві довелося б віддати близько 22 тис. доларів в еквіваленті.

«Я б хотіла подивитися на того дурня, який стане купувати бус 2008 року випуску, що проїхав досить значну кількість кілометрів, а останні два роки простояв просто неба на стоянці, за 22 тисячі доларів. Наскільки я знаю, зараз у Білорусі за такі гроші можна купити і набагато кращу модель, і набагато пізнішого року випуску», — міркує Наталія.

Крім того, вона звертає увагу, що покупець її машини, навіть після закінчення війни і відновлення відносин між Білоруссю та Україною, не зможе приїхати на ній до України або до країн ЄС, оскільки машина буде в розшуку, як вкрадена.

«Це машина іншої держави. Як вони можуть у Білорусі нею розпоряджатися? В Україні вона буде в розшуку і, щойно її власник перетне кордони цивілізованих країн, далі він піде пішки», — зазначає жінка.

Дії влади Білорусі прокоментував юрист Правозахисного центру «Весна» Леонід Судаленко.

«Забрати щось із майна для забезпечення сплати штрафу закон дозволяє тільки у господаря майна. Тут ми бачимо, що жінка керувала автомобілем за дорученням. Тобто він їй не належить на праві власності. Відповідно, влада не має права конфісковувати власність іншої людини. А якби вона керувала авто, взятим напрокат – що, фірму прокату влада Білорусі теж би грабувала? Навряд чи, скаже будь-яка розумна людина і матиме рацію. Адже ось ця ситуація — справжнє пограбування від імені держави», — зазначив Леонід Судаленко.