Жителі Чернігівщини менше досліджують родоводи, а більше потребують різних довідок: основні причини звернень до архіву

В умовах повномасштабної війни, коли багато українців постраждали, втратили майно чи документи або виїхали за кордон і потребують оновлення чи відновлення складу родинних документів, кількість звернень громадян до Державного архіву Чернігівської області значно зросла. Також зросла кількість звернень адвокатів та довірених осіб, які діють в інтересах громадян.

Про це під час брифінгу в пресцентрі Чернігівської ОВА повідомила Раїса Воробей, директор Державного Чернігівського архіву в Чернігівській області.

«Упродовж дев’яти місяців 2025 року до архіву надійшло та було виконано 2452 запити. Серед них 1817 звернень – від громадян і 635 запитів – від органів влади, установ та організацій. Серед цих запитів найбільше звернень було соціально-правового характеру – 1584. Тематичних запитів – 272, біографічних – 527, майнових – 69. А 251 запит надійшов від іноземців», – зазначила Раїса Воробей.

За її словами, в запитах щодо захисту соціально-правових відносин людей є запити про трудовий стаж, освіту, творчу діяльність, національність, участь у Другій світовій війні чи бойових діях, щодо перебування у фашистських концтаборах, запити на інформацію щодо репресій, депортації й реабілітації, бо нині відбувається цей процес.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Урочиста інавгурація новообраної президентки відбулася в навчальному закладі на Чернігівщині

Бувають також тематичні запити з певних питань або запити про майнові довідки та підтвердження права власності на землю, майно, дозволи на реконструкцію чи перебудову споруд, продаж тощо. Зазвичай людям надають копії завірених документів.

Є категорія персональних звернень, коли люди уточнюють біографічні моменти або досліджують генеалогію: встановлюють родинні зв’язки, збирають інформацію про історію роду. Це цікаво навіть іноземцям.

«Є постійні користувачі, які проживають в Ізраїлі та займаються вивченням родоводів. І звертаються до нас із проханням про надання різних довідок і цифрових копій, що ми, власне, і робимо», – пояснила Раїса Воробей.

Надходять від громадян також запити щодо надання інформаційних довідок з історії певних населених пунктів, аби в подальшому писати історичні нариси.

Між тим, Раїса Воробей зазначає, що до повномасштабного вторгнення люди досліджували свій родовід активніше.

«До широкої війни в читальному залі в нас було дуже багато користувачів, які досліджували родоводи. Під час ковіду і війни, звісно, фізично зменшилася кількість читачів, які приходять до читальної зали. Але люди продовжують вивчати родоводи та більше надсилають запитів на архів – на виготовлення цифрових копій документів, зокрема довідок про народження своїх родичів. Тобто дослідження тривають, але не в такому обсязі, як до широкої війни», – сказала Раїса Воробей.

До речі, Державний архів в Чернігівській області – один із найбагатших в Україні щодо складу та кількості документів. Найстарші документи датуються кінцем XVIII – початком XIX сторіччя. Це переважно метричні книги, які велися свого часу при церквах, вони є джерелом для вивчення генеалогії.

Ірина Осташко

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv