Зоряне небо в навчальному кабінеті (Фото)

  • Зоряне небо в навчальному кабінеті (Фото)
  • Зоряне небо в навчальному кабінеті (Фото)
  • Зоряне небо в навчальному кабінеті (Фото)
  • Зоряне небо в навчальному кабінеті (Фото)
  • Зоряне небо в навчальному кабінеті (Фото)
  • Зоряне небо в навчальному кабінеті (Фото)
  • Зоряне небо в навчальному кабінеті (Фото)
  • Зоряне небо в навчальному кабінеті (Фото)
  • Зоряне небо в навчальному кабінеті (Фото)
  • Зоряне небо в навчальному кабінеті (Фото)
  • Зоряне небо в навчальному кабінеті (Фото)
  • Зоряне небо в навчальному кабінеті (Фото)
  • Зоряне небо в навчальному кабінеті (Фото)
  • Зоряне небо в навчальному кабінеті (Фото)
  • Зоряне небо в навчальному кабінеті (Фото)
  • Зоряне небо в навчальному кабінеті (Фото)
  • Зоряне небо в навчальному кабінеті (Фото)
  • Зоряне небо в навчальному кабінеті (Фото)
  • Зоряне небо в навчальному кабінеті (Фото)
  • Зоряне небо в навчальному кабінеті (Фото)
  • Зоряне небо в навчальному кабінеті (Фото)
  • Зоряне небо в навчальному кабінеті (Фото)
  • Зоряне небо в навчальному кабінеті (Фото)

Послухати легенди про сузір’я, релаксуючи під зоряним небом у теплій кімнаті, всього за 10 грн пропонують «фізики-математики» з чернігівського педу.

Про свою чернігівську «зоряну кімнату» розповіла Наталія Прядко, заступник декана фізико-математичного факультету педагогічного університету ім. Шевченка.

Саме на таке космічне диво перетворюється кімната навчально-пізнавального планетарію, коли вимикають світло і «запалюють» пристрій «Планетарій».

Основне завдання планетарію як навчальної кімнати – це надання практичних знань для своїх студентів та екскурсії для всіх охочих. Здебільшого в ролі охочих виступають учні шкіл.

«Часто ми організовуємо екскурсії під час візитів до шкіл, коли проводиться профорієнтаційна робота перед вступною кампанією. Також є оголошення на сайті факультету. Організовується група на замовлення, за попереднім записом. Вартість – 200 грн. з групи. Зазвичай група – це 20 осіб. Тобто по 10 гривень із людини. У нас уже розроблені цікаві заняття з астрономії для різних вікових груп. По часу екскурсії бувають максимально 1 година 20 хвилин, також передбачені на одну годину. Ми враховуємо час, залежно від бажання групи, це може бути і 20, і 30 хвилин. На канікулах екскурсії майже щодня. В навчальний період організовуємо кілька разів на місяць», – розказує Наталія Прядко.

Екскурсоводом у світ зірок є студентка 3 курсу Анастасія Карпенко. Дівчина зацікавилася астрономією ще в 7 класі, а з другого курсу проводить екскурсії.

«Більш захопленої астрономією людини в нашому інституті не знайти, – так Наталія Прядко охарактеризувала свою студентку. – До речі, про ентузіастів нашого факультету. Цей купол, на якому відображається зоряне небо, діаметром десь метрів вісім, був пошитий вручну вдома наприкінці 80-х нашою викладачкою Тетяною Богдан».

Астрономія на практиці

ЧЕline безпосередньо в астрономів-викладачів дізнався, як використовують цю науку про зірки в нашому повсякденному житті.

По-перше, сам планетарій використовується в навчальному процесі, щоб показати основні лінії та точки небесної сфери (наприклад, координати, меридіани, екватор, полюси світу тощо).

Також саме завдяки астрономії ми вимірюємо наш час.

І ще ми спробували дізнатися, чи варто вірити різноманітним календарям, які прив’язують, наприклад, час висаджування рослин чи інші роботи до фази, в якій знаходиться Місяць. Астрономи дещо розвіяли сподівання городників та інших забобонних людей.

«Ми такого не знаємо. Хоча одним із пояснень місячного календаря може бути приливна сила Місяця, тобто він має властивість притягувати воду, спричиняючи приливи і відливи в морях. Тому, можливо, Місяць, маючи таку властивість, у певні періоди може тягнути воду вверх із землі до коріння рослини, тому вона краще живиться та розвивається».

Ще викладачі-астрономи пояснили нелюбов зірками мегаполісів, коли «небесні світлячки» так погано видно в місті, а в селі або десь якнайдалі від цивілізації вони особливо яскраві. Виною всьому є штучне світло в містах від будинків, ліхтарів тощо – воно розсіюється і забиває яскравість зоряних об’єктів.

Login

Welcome! Login in to your account

Remember me Lost your password?

Don't have account. Register

Lost Password

Register