Війна

В сусідній із Чернігівською Гомельській області планують збудувати гігантський ядерний могильник

Тема утилізації радіоактивних відходів почала обговорюватися в Білорусі з моменту ухвалення рішення про будівництво атомної електростанції. 15 березня 2011 року Білорусь і Російська Федерація підписали угоду про співпрацю в будівництві на території Республіки Білорусь атомної електростанції, в якій було визначено, що ядерне паливо, яке відпрацювало в реакторах енергоблоків БілАЕС і було придбано в російських виконуючих організацій, підлягає поверненню в Росію для переробки.

Про це повідомляє білоруське видання «Флагшток».

Умови переробки високоактивних радіоактивних відходів російською стороною пізніше мали визначити окремою міжурядовою угодою.

У 2019 році в Білорусі було ухвалено Стратегію поводження з відпрацьованим ядерним паливом БілАЕС. З екологічної доповіді Національної академії наук Білорусі стало відомо, що вчені досі не мають визначеності щодо технології поховання відпрацьованого ядерного палива БілАЕС. Було запропоновано три варіанти, кожен з яких має суттєві недоліки.

Базовий варіант передбачає переробку відпрацьованого ядерного палива в Російській Федерації з поверненням до Республіки Білорусь відходів, включених до склоподібної матриці, з виключенням довгоживучих радіонуклідів. Після цього перероблені відходи можна буде захоронити в Білорусі в приповерхневих шарах. Така технологія передбачає накопичення та організацію тимчасового зберігання відпрацьованого ядреного палива до відправки в Росію. Для цього запропоновано було створити накопичувальний майданчик з можливістю його розширення до сухого контейнерного сховища.

Такий підхід вважається оптимальним тільки в теорії. Але на практиці технологій переробки відпрацьованого ядерного палива від реакторів ВВЕР-1200, який встановлений на БілАЕС, поки що немає. Рішення про спорудження заводу з переробки відпрацьованого ядерного палива нового покоління за наявності необхідної бази знань і технологій ухвалюватимуть у Росії тільки в районі 2030 року.

У разі якщо в найближчі десятиліття в Росії завод із переробки відпрацьованого ядерного палива від реакторів ВВЕР-1200 не з’явиться, вчені запропонували варіант № 2, який передбачає тимчасове зберігання відпрацьованого палива в Білорусі на період до 60 років.

У разі неможливості виконання угоди між Білоруссю і Росією про переробку відпрацьованого ядерного палива, було запропоновано варіант №3 – захоронення відпрацьованого ядерного палива в глибинних шахтах у Білорусі без вивезення на переробку в Росію. Складність цього варіанту, за даними білоруських учених, полягає в тому, що у світі досі не введено в експлуатацію жодного подібного об’єкта, а фактична вартість спорудження подібних об’єктів у Фінляндії та Швеції вже в рази перевищила початкові кошториси проєктів.

Зіставляючи всі три варіанти реалізації стратегії поводження з відпрацьованим ядерним паливом БілАЕС, можна побачити, що вибір майданчика для захоронення передбачався на пізніших етапах, коли стануть відомі перспективи можливості переробки відпрацьованого ядерного палива в Росії.

Однак у 2022 році Рада міністрів винесла на громадське обговорення проєкт нової стратегії. Тепер документ стосувався всіх радіоактивних відходів у країні. Згідно з новою стратегією в Білорусі передбачається побудувати централізований пункт захоронення радіоактивних відходів. Сюди ж планують відправляти на довготривале зберігання і радіоактивні відходи, що утворилися в результаті переробки відпрацьованого ядерного палива БілАЕС. Причому технічна концепція пункту має бути такою, щоб забезпечувати не тільки довготривале зберігання, а й кінцеве захоронення радіоактивних відходів БілАЕС.

Якщо в стратегії 2019 року пріоритет віддавався створенню накопичувального майданчика на території БілАЕС, що скорочувало б логістичні витрати на перевезення для переробки в Росію, то тепер розробники назвали найперспективнішими вже території, які постраждали від аварії на Чорнобильській АЕС. Крім того, у тексті нової стратегії йдеться про те, що пункт захоронення повинен розташовуватися на сприятливих геологічних формаціях, що вказує на можливість глибинного поховання і дає підставу припускати курс на реалізацію варіанту № 3, який не має аналогів у світі.

Відповідно до нової стратегії 7 березня 2024 року Радмін ухвалив постанову «Про створення державної комісії з вибору пріоритетного майданчика для спорудження пункту захоронення радіоактивних відходів». Таким чином, незважаючи на те, що технологій переробки відпрацьованого ядерного палива БілАЕС досі не існує, місце розміщення ядерного могильника вже буде визначено. І схоже, що вибір буде зроблено таким чином, щоб виключити залежність від російських технологій переробки.

Для розміщення централізованого пункту захоронення радіоактивних відходів на сприятливих геологічних формаціях розглядали всю територію Білорусі. Однак у стратегії 2022 року запропоновано конкретні місця поховання:

  • скельні породи українського кристалічного щита,
  • потужні товщі глин і солі в районі Мозирського сховища газу та ін.).
  • регіони розміщення організацій-розробників радіоактивних відходів,
  • території, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС, включно з територією радіаційного заповідника.

Примітно, що 3 з 4 локацій, запропонованих фахівцями, розташовані на території сусідньої із Чернігівською Гомельської області.

Ще статті по темі

Back to top button