«Від знімального майданчика – до поля бою: хоробрість полеглого воїна з позивним «Голем» (Відео)
Втрата військового є великою трагедією, що залишає глибокий слід у серцях рідних, друзів і побратимів. Кожна людина є унікальною, але це історія про героїзм, жертовністьівідданістьсвоїй країні. Загибель, нажаль, є невід’ємною частиною війни. Валерій Сенько з позивним «Голем» народився в місті Чернігові, навчався в 35-й школі та був випускником Києво-Могилянської академії. Ми звернулися до Богдана Сенька,рідного брата полеглого військовослужбовця, щоб дізнатися, які воїн мав інтереси в цивільному житті та чим займався.
«У цивільному житті Валера був дуже різносторонньою особистістю, він був інтелектуальною людиною, полюбляв історію, філософію та різні гуманітарні тексти. Також займався спортом.Із дитинства займався плаванням, далі це були контактні види спорту, рукопашний бій. Бразильське джиу-джитсу– останнє, чим він займався до повномасштабного вторгнення. Він займався відеомейкінгом, був свій продакшн, знімав кліпи та реклами, різний контент. Працював на кінофестивалях, таких як «Молодість», — Богдан Сенько – брат загиблого військовослужбовця.
Передчуваючи велику війну, Валерій ще до її початку хотів вступити до Сил територіальної оборони, але Богдан нам розповів, як почався військовий шлях Захисника.
«З самого початку він ходив по військкоматах, там отримував відмови, хоча був готовий підписувати контракт і на п’ять років, але його найліпший друг Денис Пономаренко з позивним «Аскет». Повинен був забрати в «Азов», на той час ТРО «Азов»у Києві, однак він загинув у березні,тож Валера не встиг із ним повоювати разом. У квітні він уже потрапив до лав «Правого сектора», а саме до підрозділу «Вовків Да Вінчі», — Богдан Сенько – брат загиблого військовослужбовця.
За спеціалізацією у військовій справі «Голем» спершу був мінометником, але завжди рвався до штурмовиків, у піхоту.
«Взимку він потрапив у штурмовики та воював під Бахмутом, тримав останню трасу життя від населеного пункту Хромове до Бахмута», — Богдан Сенько – брат загиблого військовослужбовця.
Шеврони, для родини цеодин з елементів пам’яті про загиблого Захисника, до яких можна доторкнутися.
«Тільки з першим, бойовим виходом у Валери з’явилися шеврони, залишились у нас. Це коли він був на мінометному розрахунку, це шеврон добровольчого українського корпусу «Правий сектор», коли він ввійшов до складу 67-ї окремої механізованої бригади, і саме його шеврон «Голем», як позивний», — Богдан Сенько – брат загиблого військовослужбовця.
Захисник Валерій Сенько загинув 2 квітня 2023 рокупід час виконання бойового завдання на Донеччині, поховали його на кладовищі «Яцево».Трагічну звістку про загибель «Голема» родина Сенько отримала 5 квітня 2023 року.
«Його побратим «Грім» – хороший друг ще в цивільному житті, – розповів, що почався обстріл, він подивився на годинник і подумав, що «зарано почалось», опівдні. У Валеру було влучання з так званого «сапога», в нього прилетіло: була ампутація по стегно.На жаль, його не змогли врятувати, він помер від втрати крові», — Богдан Сенько – брат загиблого військовослужбовця.
І хоч час рухається вперед, пам’ять про «Голема» залишається живою та актуальною. Його життя та служба є прикладом мужності, відваги та сили.
Журналіст: Іра Пономаренко
Оператор: Сергій Бутько
