За роки незалежності України села, селища і містечка були в однакових умовах: у місцевих бюджетах грошей вистачало тільки на найнеобхідніші потреби, зазвичай на виплату зарплат працівникам бюджетної сфери й оплату енергоносіїв. Коли у 2015 році в країні розпочалася децентралізація, на місцях із полегшенням зітнули – нарешті будуть кошти на розвиток громад. І не помилилися. У багатьох громадах зараз ремонтують шляхи, відновлюють вуличне освітлення, модернізують дитсадки і школи, допомагають медпунктам і місцевим амбулаторіям. Це все стало можливим завдяки тому, що кілька сіл об’єдналися в одну громаду і кошти не піднімаються до центру, а залишаються на місці.
Утім, результати фінансової децентралізації помітні не тільки у громадах, а й усіх обласних центрах. Там активно тривають роботи з оновлення інфраструктури, модернізації транспорту, енергозбереження. Експерти стверджують, що обрані у 2015 році міські голови без проблем переоберуться й на наступний термін повноважень, бо ніхто не зможе скласти їм справжню конкуренцію.
Чернігівщина – один із лідерів серед регіонів щодо створення об’єднаних територіальних громад в Україні. У 2015 році розпочали свою діяльність 5 новостворених, серед яких відомі в Україні Кіптівська та Парафіївська ОТГ, 2016 року відбулися перші вибори і запрацювали ще 11 громад. Цього року вже створено 4 громади, а 29 жовтня місцеві жителі оберуть голів і депутатів 14 ОТГ, і до кінця року – ще 4. Таким чином, Чернігівщина матиме майже половину громад, створення яких передбачає перспективний план.
Утім, залишається питання, чи триватиме децентралізація у цьому ж вигляді й надалі? Чи не виникне у центральних органів влади спокуса повернути фінансові потоки в попереднє русло? Відповіді шукали в людей, які працюють на різних рівнях влади і громадському секторі та мають свою думку про децентралізацію.
Любов Норикова, височанський сільський голова (Борзнянський район)
Любов Норикова – серед тих, хто вірить у переваги створення об’єднаних громад і децентралізацію. Її односельці обрали сільською головою 2015 року. З особливою енергією та ентузіазмом жінка взялася за благоустрій села Високе – організувала кілька толок із прибирання кладовища, місцевого парку. Розпочався ремонт дитячого садка, збудованого за радянських часів, створено футбольну команду, на вищому рівні, ніж раніше, проводять різні культурні заходи для сільських мешканців, започатковане святкування Дня села тощо. Жінка вірить, що децентралізація дасть поштовх до відродження сіл, реального вирішення проблем сільських жителів.
Загалом, за її словами, шлях до створення Височанської ОТГ виявився нелегким, адже дві довколишні сільські ради – Головеньківська і Носелівська – категорично не хотіли об’єднуватися. І переконати сусідів було нелегко. Як з’ясувалося, люди були «проти» через незнання всіх вигод і переваг, які отримають об’єднані громади, тож Любов Норикова доклала зусиль, аби переконати земляків. До Височанської об’єднаної територіальної громади увійдуть 15 сіл Борзнянського району, де на сьогодні проживають понад 5 тис. мешканців. Перші вибори в громаді відбудуться 24 грудня цього року. Це буде друга ОТГ у межах району після Комарівської.
Валентин Мельничук, перший заступник голови Чернігівської обласної ради вважає, що створення об’єднаних територіальних громад – це завтрашній день не лише Чернігівської області, а й усієї України.
Він вказує, що зараз у регіоні спостерігаються певні тенденції: ті села, які з тих чи інших причин не увійшли до ОТГ, тепер хочуть доєднатися. Це означає, що в громадах Чернігівщини життя поліпшується, вирішуються важливі для людей питання. Там ремонтують дороги, відновлюють вуличне освітлення, оновлюють дитячі садки, школи, ФАПи.
Водночас Валентин Мельничук наголошує, що кожна громада має бути самодостатньою. Об’єднання є шансом для жителів Чернігівщини, населення якої за роки незалежності зменшилося на 300 тис. (це дорівнює кількості жителів сучасного Чернігова). Але, на його думку, основна небезпека для децентралізації в тому, що до цього часу в Україні не проведена адміністративно-територіальна реформа. Не вирішена подальша доля райдержадміністрацій і районних рад. Створюються ОТГ, а РДА і райради продовжують функціонувати. Особливо це незрозуміло в тих районах, де об’єднані громади додали до свого складу всі населені пункти.
Проте беззаперечно одне, акцентує Валентин Мельничук: децентралізацію в Україні слід і надалі підтримувати. Створені об’єднані територіальні громади в більшості випадків демонструють успішний розвиток. А саме цього потребують мешканці Чернігівщини і всієї країни. Головне, аби не змінилися підходи до формування бюджетів громад.
Ірина Грозенко, депутат Чернігівської обласної ради, виконавчий директор Чернігівського регіонального відділення Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад говорить, що основною загрозою децентралізації є зміни у фінансах громад.
До речі, в проекті держбюджету на 2018 рік передбачено, що буде збільшено з 50% до 80% обсяги вилучення коштів із місцевих бюджетів до державного бюджету (так звана реверсна дотація). Йдеться про місцеві бюджети, які мають рівень надходжень податку на доходи фізичних осіб на одного мешканця вище 1,1. Для вже створених і для майбутніх об’єднаних територіальних громад це призведе до необґрунтованого зменшення фінансового ресурсу місцевих бюджетів. Якщо державний бюджет буде прийнятий у тому вигляді, як є, уся сутність реформи децентралізації буде втрачена. Якщо у громад будуть значні фінансові вилучення, то вони просто втратять сенс заробляти більше коштів. Ми готуємо від асоціації звернення щодо неможливості схвалення в такому вигляді бюджету держави на 2018 рік.
Також на місцеві бюджети перекладено низку повноважень щодо утримання закладів. Ми не можемо допустити розподілу медичної та освітньої субвенції в «ручному» режимі на рівні областей, бо це матиме значні корупційні ризики. Водночас пільги та субсидії, фінансування освіти та медицини, субвенція на перевезення пільгових категорій – це державні гарантії, які не повинні фінансуватись із місцевих бюджетів. Децентралізація на сьогодні є успішною реформою, чи буде вона такою надалі – час окаже.
Ірина Кудрик, директор Чернігівського центру розвитку місцевого самоврядування теж наголошує на успішності децентралізації і впевнена, що зворотного шляху в Україні немає (хіба що різка зміна політичного курсу держави чи вплив незалежних від нас геополітичних чинників). За її словами, на сьогодні в працюючих громадах Чернігівщини є вагомий позитивний результат, за який варто боротися і яким варто пишатися. На переконання Ірини Кудрик, і на Чернігівщині, і в Україні триває процес відродження місцевого самоврядування, лідери громад розуміють сутність управління на місцях. Директор Чернігівського центру розвитку місцевого самоврядування зазначає, що, спілкуючись із місцевими жителями, люди висловлюють більше позитивних відгуків, говорять про розвиток громад.
Водночас продовження децентралізації вимагає внесення змін до Конституції України, оскільки наразі реформуються органи місцевого самоврядування й осторонь поки що лишаються органи виконавчої влади. Є необхідність появи контролюючих органів – префектів – які мали б функції оцінки відповідності законодавству схвалених нормативних актів органів місцевого самоврядування без втручання у діяльність громад.
«Я вірю в успіх децентралізації і її незворотність, вона дасть змогу вивести рівень життя наших громадян на якісно інший рівень», – зазначила Ірина Кудрик.
Ірина Синельник
Читайте новини ЧЕline у соціальних мережах Instagram та Facebook.
