Розкажи новорічну історію: чим пахне Новий рік?

Новорічний конкурс від ЧЕline триває. І вашій увазі ще одна конкурсна публікація – вже друга чудова святкова історія від Олени Кресс із Семенівки.

«Хоч би скільки людині було років, все одно саме напередодні Нового року кожен із нас чекає на дива. Можливо, це дитинство наклало свій відбиток казковості, таємничості. У пам’яті спливають моменти, коли перед Новим роком, чи не один тільки раз на рік, батьки не вкладали нас, маленьких, спати, як завжди рано, а можна було чекати дванадцятої години ночі. Саме ніч нас, дітей, спонукала до роздумів та фантазії, і, розмістившись під ялинкою, ми сприймали всі її прикраси як ціле царство зі своїми схованками, таємницями і спокоєм.

Різноманітні та чудернацькі ялинкові прикраси містили в собі прихований зміст. І все залежало від нашої дитячої фантазії. Сидячи під ялинкою, ми уявляли, ніби це вулиці, які спокійно дрімають у зимовій тиші. Там вирує інше загадкове життя, сповнене несподіванок і приємних моментів. 

Звісно, ялинкові іграшки колись були зовсім простими, а гірлянди ми робили з вати, це була ціла сімейна спільна праця. А як раділи ми найціннішому скарбу, який з магазину приносила матуся, – це «дощик» для ялинки. Він був переважно білого кольору, не такий гарний, як зараз. Проте новорічна красуня відразу ж вбиралася у нього і виблискувала у світлі гірлянд різними кольорами.

Ще дуже важливим моментом для нас, тоді ще дітлахів, було дочекатися новорічного ранку і, прокинувшись, швидко бігти під ялинку, знаходити подарунки, які приніс Дід Мороз. Раділи безмежно, бо отримана річ була настільки важливою в нашому житті! Це всілякі  іграшки, шкільне приладдя, яке (тільки тепер розумію) батькам вдавалося не так просто придбати в магазині, коли полиці були пусті. Мало не єдиним приємним моментом у передноворічні свята було отримувати поштою вітальні листівки та дитячі журнали. Тоді навіть «районка» друкувалася іншим кольором. 

А як пахла свіжа преса… Очікування листоноші було, як ніколи, довгим. Отримавши в руки пошту, спочатку на повні груди вдихали запах паперу, який віяв свіжістю, морозцем і, звісно, зимою. Заносили до хати і починали читати всі привітання та святкові номери журналів і газет. Минають роки, але, йдучи по вулиці в останні грудневі дні, знову і знову  чуємо знайомий запах , який вирує у кожній поштовій скриньці.  Його не зрівняти ні з чим іншим – це наближається ще один Новий рік!

Скептики кажуть, що повсякденні проблеми, новини по ТБ, аврал на роботі, зовсім не зимова погода за вікном не сприяють створенню святкового настрою, і у свідомість потихеньку починає заповзати думка, що в заповітну ніч єдиним бажанням буде залізти під ковдру і проспати до 12 січня, коли вся метушня схлине…

Дехто вважає, що можливо, в останній день року ми відчуємо радість від майбутнього торжества, проте всім відомо, що передчуття свята часто значно приємніше, ніж саме свято. Тому особливо важливо якомога раніше відчути наближення Нового року і зануритися в його казкову атмосферу. 

А я глибоко переконана, що людина є сама ковалем свого настрою та щастя, тож давайте цінувати кожну хвилину, особливо у передноворічні свята, і створювати самі для себе позитивні емоції!

Ми всі глибоко в душі діти, які вірять у казку і доброго чарівника, що приносить подарунки в найзагадковішу ніч року».

На фото – я у дитинстві з татусем (ті моменти незбутні)

Олена Кресс, Семенівка

Докладно про конкурс та його умови читайте ТУТ.

СПОНСОР КОНКУРСУ: РЕСТОРАН «GEORGIA». (проспект Миру, 49 Телефон: (096) 409 1818).