Як і Різдво, і Старий Новий рік, Хрещення Господнє починають святкувати напередодні ввечері, а саме — 18 січня. У цей вечір люди проводять Водохресний святвечір, який також називають «голодним Святвечором».
Традиційно українці сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. Цього дня готують останню кутю різдвяних святок. «Голодною», або «бідною» її називають тому, що, поки люди не освятять воду, вони дотримуються суворого посту і майже не їдять. Крім пісної куті, в українців заведено готувати такі страви на Водохрещу: узвар, пісні пироги та пампушки, вареники, голубці, пісний борщ і рибні страви.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Крутах на Чернігівщині вирощують свій сорт салату
Також існує повір’я, якщо до ранку 19 січня загадати всі найпотаємніші бажання, вони обов’язково збудуться.
Святвечір і свято Водохреща мають бути присвячені очищенню душі від усіх гріхів. Цього дня не можна сваритися, пліткувати, обмовляти та скаржитися. Також на Хрещення не можна влаштовувати бурхливі застілля та пишні гуляння, водохресний піст вважається дуже суворим. На Водохрещу не можна ворожити — так ви можете переворожити свою долю на гірше.
Водохреща – це завершальне свято новорічно-різдвяного циклу.
Після Хрещення в Україні, як правило, слабшають морози: споконвіку українці говорили: «Тріщи не тріщи, а вже минули Водохрещі!».
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
Джерело: Українські традиції
