На Бобровиці завівся місцевий маніяк-хуліган, переконані жителі мікрорайону. Поліція поки що бездіяльна. Cheline з‘ясував подробиці.
Нам вдалося поспілкуватися з однією із постраждалих – жителькою будинку по вулиці Борщова 31-річною пані Оленою (ім‘я змінене з міркувань безпеки). На щастя, обійшлося без летального випадку, але молодий і кремезний нападник жорстоко побив жінку та намагався зґвалтувати. Молода мама каже: в ніч на 14 березня йшла в цілодобовий магазин по сусідству з її будинком. Повертаючись додому – а місцевість поблизу магазину, поруч з яким розташована пилорама, глуха і безлюдна, – жінка захотіла пити, зупинилася й відкрила пляшку води. Зненацька за спиною почула важкі чоловічі кроки.
– Я пішла в напрямку до найближчого ліхтаря. А чоловік… Як я його побачила, він був розстібнутий. Був агресивний. Дуже. Він несподівано вдарив мене в око. Я впала. Просто посеред дороги. На деякий час я втратила свідомість. Потім зрозуміла, що лежу біля стовпа, мабуть, він мене тягнув. Він щось мені казав, а я не могла зрозуміти, що. Потім він мене ще раз вдарив – у щелепу знизу кулаком, болить, до речі, й досі, а тоді ще вдарив по шиї. Я питала: «За що?», пропонувала гроші. А він сказав: «Будеш кричати – вб‘ю».
Жінка почала вириватися, вкусила нападника за руку, чоловік послабив хватку і потяг до найближчих кущів. Перелякана жертва приписувала собі всі можливі хвороби, аби уникнути сексуального контакту. Увесь цей час чоловік намагався триматися в затінку, ховати обличчя за капюшоном, однак жертва впізнала голос. Та з остраху навіть журналістам не погодилася назвати його повне ім‘я. Каже, що це був її сусід Володимир.
– Він казав: «Якщо зі мною не підеш, то я рахую до трьох і просто вб‘ю».
Жінка почала тікати в зворотному напрямку – до магазину. На щастя, він працював. Усередині були продавчині.
– Я їм кричала, що на мене напали, і я знаю, хто це був. Дівчата, як могли, заспокоїли мене і навіть трохи провели додому.
Після цього жінка звернулася до правоохоронців, але конкретної допомоги так і не дочекалася.
– Я просто хочу справедливості. Але я досі в шоковому стані, заяву писати боюся. Він же знає мене, знає, де я живу! Та й район у нас неспокійний, хотілося б, аби патрулі частіше тут їздили, так буде спокійніше.
Лікування наслідків побиття коштувало пару сотень гривень, однак сліди лишились і досі: болить голова, підборіддя, шия, на ногах помітні великі синці, ще не зажив прокушений із переляку язик. Олена каже, що після цього випадку вже минуло кілька тижнів, сусід-нападник кудись зник. Можливо, десь зачаївся. За описом це молодий хлопець, років до 35, русявий, стрункий, високий. Одягнений у спортивну кофту з капюшоном.
Пані Олена – не єдина жертва, у приватному листуванні інша місцева жителька зізналася: в цьому мікрорайоні поблизу цього магазину раніше теж нападали на жінку і навіть із ножем. Загалом на Бобровиці нині дуже неспокійно, мікрорайоном ширяться дивні чутки, начебто якась жінка вже померла від нападів. Правоохоронці з цього приводу коментарів не дають, мовляв, ніхто не звертався, заяви не писав, відтак, усе гаразд. Жодних заспокійливих повідомлень чи посилення режиму патрулювання не спостерігається, а жителі тим часом і далі живуть у стресі.
