Без урочистостей і в родинному колі: як чернігівці відзначили День Незалежності
![](https://cheline.com.ua/wp-content/uploads/2022/08/60D67392-9654-4670-8208-F167B50EB129-780x470.jpeg)
Цього року День Незалежності України кожен святкував у незвичній атмосфері. У зв’язку з повномасштабною війною та особливим ставленням окупантів до сакральних дат, практично всі масові заходи були скасовані. Влада та військові закликали громадян у ці дні особливо дотримуватися правил безпеки, бути максимально пильними та реагувати на всі повідомлення про повітряну тривогу. Деякі регіони України ввели додаткові обмеження та збільшили тривалість комендантської години на цей період.
У Чернігові та області більшість святкових заходів також було скасовано, а мешканцям рекомендували без нагальної потреби не перебувати у місцях скупчення людей і поблизу об’єктів інфраструктури. Тож ми поцікавилися в чернігівців, як вони провели День Незалежності України, чи боялися ракетних обстрілів і як дотримувалися заходів безпеки.
![](https://cheline.com.ua/wp-content/uploads/2022/08/3237A48C-865F-48C6-8539-1131D641D25E-638x642.jpeg)
Валентина Дзюба, перший заступник начальника Державної екологічної інспекції в Чернігівській області
«Я вважаю, побоювання були в кожного, разом із рідними та колегами ми читали застереження Державної служби безпеки ще заздалегідь. Тому вирішили цього дня поїхати за місто, бо в багатоповерховому будинку дотримуватися всіх правил поводження під час повітряної тривоги доволі складно. Свято провели в родинному колі, на дачі насолоджувалися природою. Звісно, настрій був трохи пригнічений від новин про обстріли, зокрема Дніпропетровщини, де в пасажирському потязі загинули десятки людей. Та й на Чернігівщині збили безпілотникиворога, моторошно. Але такого страху, як 24 лютого, вже не було. Ми пишаємося та віримо у наші Збройні Сили! Чекаємо на нашу перемогу та допомагаємо воїнам».
![](https://cheline.com.ua/wp-content/uploads/2022/08/C00801A6-D9A7-4887-BFC1-955BD762C07A-642x642.jpeg)
Валентин Куц, фотограф
«Весь день був у роботі, проводив зйомки. Тривоги всі чув і навіть рахував, але, можливо, через те, що пережив активні бойові дії в місті, вже давно їх не боюсь. Не вважаю, що це добре, тому не треба брати з мене приклад. Намагаюся зараз якнайбільше працювати, щоб мати можливість допомагати Збройним Силам України, відпочивати буду вже після нашої Перемоги».
![](https://cheline.com.ua/wp-content/uploads/2022/08/4A3AAF46-5141-4907-9608-88C0EEFA6F3B-642x642.jpeg)
Ірина Сімонова, директорка Обласного молодіжного центру
«24 серпня для мене особлива дата та подвійне свято. Окрім Дня Незалежності України, ми з колективом святкуємо ще й річницю створення Обласного молодіжного центру, цьогорічуже шосту. Безперечно, що війна в країні не сприяє урочистостям. Разом із командою ми зібралися, аби поговорити про програму відновлення будівлі Обласного молодіжного центру та наші плани на майбутнє. Поряд із нами були й наші рідні. З міркувань безпеки, збиратися саме в будівлі центру ми не хотіли, обрали більш безпечне місце. Загалом працюємо, робота допомагає відволіктися від поганих думок, налаштуємося на позитив і тримаємося».
![](https://cheline.com.ua/wp-content/uploads/2022/08/03D0BD63-68B4-4A14-AA94-C471A238BEE4.jpeg)
Олександр Комаса, адвокат
«Урочистого святкування як такого в нас не було, разом із родиною вирішили провести день із користю – допомогти дідусеві підготуватися до зими. Йому 86 років, тож самому по господарству справлятися важко. Побоюється, що взимку буде важко з опаленням, тому поїхали до нього. Нарубав дрова, поскладав. Також копали картоплю, вже ж сезон почався. Дідусю приємно і мені також».
![](https://cheline.com.ua/wp-content/uploads/2022/08/4383C4A1-2346-4D93-B162-46791B89DAE0-655x642.jpeg)
Владислав Савенок, журналіст
«Цього року святкування було не таке, як завжди. Справа в тому, що за кілька днів до того я перебував за кордоном, у Польщі, на навчанні. У мене був вибір повернутися 24 серпня або 26-го. Вирішив, що треба повертатися раніше, тому додому вирушив 23-го увечері. От можна сказати, що весь цей час я і був у дорозі. Але таким чином я встиг подивитися,які урочистості були у Львові, Хмельницькому та інших населених пунктах, які траплялися на шляху. Коли вже під’їхав до нашого міста, то був невеликий затор. Поки чекали, я милувався природою і тим, як лелеки ставали на крило. Взагалі дуже люблю спостерігати за птахами, тому час пролетів швидко. А на рахунок страху щодо обстрілів скажу: в моєму віці боятися будь—чого вже не варто. Я споглядаю це філософськи».
Спілкувалася: Марина Кирієнко