Останнім часом спостерігається стала тенденція поширення на території Чернігівської області небезпечного, обмежено поширеного в Україні, регульованого карантинного організму – американського білого метелика (АБМ).
Американський білий метелик дуже красивий на вигляд — білосніжний, із шовковистим відливом. Іноді зустрічається з темними або жовто-коричневими цяточками на крилах. Голова, груди, ноги і черевце вкриті білими волосинками. Вусики чорні з білим запиленням: у самців перисті дворядно-гребінчасті, у самиць — дворядно-пильчасті нитчасті. Розмах крил метелика 25–36 мм (іноді 40–50 мм), довжина тіла 9–15 мм. Метелики літають тільки вечорами та вночі.
Не зважаючи на зовнішню красу, це надзвичайно агресивний шкідник, який уражує більше 250 видів культур. В умовах Чернігівської області він розвивається у 2-х поколіннях: перше з’являється у травні, друге у середині липня – на початку серпня.
Суттєву шкоду від нього в різні роки уже зазнали зелені насадження Бахмацького, Бобровицького, Козелецького, Варвинського, Носівського, Ніжинського, Прилуцького, Ічнянського районів. В цьому році при проведенні фітосанітарного моніторингу території Чернігівської області було виявлено розширення меж карантинної зони в Бахмацькому районі на 1,77 га, а в Менському районі були виявлені нові вогнища на загальній площі 1,8 га.
Уперше на території Чернігівщини цього метелика зафіксували у 2007 році. Тоді було виявлено невеликі його вогнища на загальній площі 18,7 га. Наступними роками відмічалась стала тенденція поступового збільшення вогнищ, з періодичними спалахами, викликаними циклічністю розвитку шкідника та сприятливими температурами. Так відбулось і цього року, коли в інвазійних вогнищах спостерігався спалах чисельності американського білого метелика.
Шкоди зеленим насадженням завдає гусінь АБМ, яка харчується епідермісом листя, скелетуючи його, не залишаючи навіть жилок. Гусінь має прядильний апарат, за допомогою якого вони обплітають дерева павутиновими гніздами. Так вони захищають себе від впливу зовнішніх факторів та забезпечують можливість розмножуватися. При відносній вологості повітря понад 50% їх розвиток гусені пригнічується, а іноді приводить навіть до їх загибелі.
На Чернігівщині найбільш шкодочинним є друге покоління АБМ. Так, наприклад, у Ніжинському районі наприкінці серпня можна було спостерігати дерева, на яких 100% листя було з’їдене. Якщо з метеликом не боротися, він буде збільшувати чисельність, умертвляти насадження, і така загроза цілком реальна. Якщо впродовж 2-3 років дерево буде повністю об’їдатися, це приведе до ослаблення його захисних функцій, і тоді його донищать так звані «вторинні шкідливі організми» — інші комахи та інфекції.
Слід звернути увагу на те що, боротьба з АБМ хімічними препаратами є проблематичною через санітарну зону у населених пунктах, а також з технічних причин — для обприскування дерев необхідна спецтехніка, а ще гусениці старших віків є захищеними від хімпрепаратів, тощо. Чи не єдиним доступним методом боротьби в умовах населених пунктів є агротехнічні заходи -це зрізання та спалювання гілок з гніздами, видалення мертвої кори, обмазування стовбурів вапном, обкопування дерев відповідно до проекції крони. Можливе застосуванні ловчих поясів із картону чи гофропаперу. Для проведення хімічної обробки за межами населених пунктів, необхідно застосовувати інсектициди відповідно до Переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні (Карате 050 ЕС, к.е. (норма витрат 0,2-0,4 л/га, і інші).
У населених пунктах для знищення гусені обох поколінь можна обприскувати багаторічні насадження біологічними препаратами (Актофіт, 0,2 % к. е. (2,0 л/га), Бітоксибацилін рідка і пастоподібна форми (2–3 л/га)).
Застосування біологічних препаратів проти молодших віків гусені американського білого метелика у різних препаративних формах забезпечують високу ліквідаційну ефективність (85–100 %).
Біологічні препарати, як правило, діють повільніше, ніж хімічні. Так, загибель гусені під дією бактеріальних препаратів настає на третю-п’яту добу після обробки, а максимальна — на 7–10. Проте після їх застосування комахи швидко припиняють живлення і пошкодження рослин. Крім того, біопрепарати проявляють післядію у наступних поколіннях шкідника: в імаго, що вижили після обробки, знижується плодючість, зменшується відродження гусені, відмічається вища їх смертність, що в подальшому послаблює їх життєздатність.
Поширюється шкідник з деревиною, тарою, транспортними засобами, що переміщуються з зон поширення, а також шкідник добре мігрує самостійно. Такі об’єкти регулювання обов’язково повинні проходити фітосанітарний контроль.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про карантин рослин», особи діяльність яких пов’язана з вирощуванням та обігом об’єктів регулювання, зобов’язані виконувати фітосанітарні правила та здійснювати локалізаційно-ліквідаційні заходи.
Пам’ятаймо, що найцінніше що в нас є це наше довкілля, зрештою від нього залежить здоров’я нації. Захистити його, це наш спільний обов’язок – заявила заступник начальника управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області Мельниченко Л.І.
