При Чернігівській обласній універсальній науковій бібліотеці з 1974 року діє клуб «Краєзнавець», що об’єднує людей, які цікавляться історією рідного краю, шанують і досліджують її.
На засіданнях клубу відбувається презентація нових книжок, зустрічі з цікавими людьми. Також організовують круглі столи на різні теми історії, літератури, мистецтва і всього, що стосується Чернігівщини.
Нинішнє ж засідання під назвою «Літописи громад пишемо разом» присвячено Всеукраїнському дню краєзнавства, що припадає на 28 травня.
«Із цієї нагоди ми й зібрали наших краєзнавців і бібліотекарів. Захід – у змішаному форматі – люди прийшли до нашої зали, а також у зумі підключилися бібліотекарі області, адже разом із нашим методичним відділом запросили їх до участі.
Цікаво, що поруч із бібліотекарями – люди, які досліджують історією своїх населених пунктів: сіл, містечок, міст нашої області. Це вчителі чи краєзнавці за покликанням, але більше такою роботою займаються бібліотекарі на місцях», – у коментарі для ЧЕЛАЙН зазначає Ірина Каганова, завідувачка відділу краєзнавства Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пляжний сезон – 2023 у Чернігові: найближчим часом комісія вирішить його долю
Когорту краєзнавців і дослідників запросили потужну. Серед відомих – Олена Потапенко, директорка обласного пошукового науково-редакційного центру Чернігівської обласної ради. Вона розповіла про роботу очолюваного нею закладу.
«Працюють вони багато. Раніше виходила «Книга пам’яті», нині – «Реабілітовані історією», також енциклопедичний книжковий серіал «Звід пам’яток історії та культури України: Чернігівська область». Уже вийшло 5 чи 6 книжок про колишні райони Чернігівщини. І робота над цими книжками доволі копітка. Зрозуміло, що саме такі видання є основою для літописів», – розповідає Ірина Каганова.
Інна Шовкун, завідувачка Михайло-Коцюбинської публічної бібліотеки, якраз є прикладом, як бібліотекар займається збором цікавої краєзнавчої інформації. До речі, в селах Чернігівського району давно вже, мабуть, років з 10, ведуть літопис села. Тепер такі літописи називають літописами громад.
«Серед потужних краєзнавців – також голова Чернігівського районного осередку Національної спілки краєзнавців України Андрій Курданов. А президент нашого клубу – професор Олександр Коваленко, голова правління Чернігівської обласної організації Національної спілки краєзнавців України», – повідомила Ірина Каганова.
Примітно, що цікавість до заходу і краєзнавчої тематики в суспільстві спостерігається. Натомість літописами може похвалитися не кожне село чи містечко.
«Зрозуміло, що інформацію про населені пункти нашої області ми збираємо, вона є, але літописів не так і багато. Бо здебільшого люди займаються цією роботою за покликом серця. До того ж, краєзнавча справа – некваплива й копітка. У літописах відображають історичні факти, вони беруться з тих же книжок, які вже є, зі збірок документів, із газет. Є такі люди, які до нас приходять і замовляють районні газети 70-80 років і відшукують у них інформацію про різні події, звісно, просіюючи політичну складову. І в архіви дослідники ходять. Є книжки і періодика, яку можна використовувати, щоб збирати цю інформацію, є усна історія, можливо, хтось і розпитує старожилів, які живуть у селах. А ми як бібліотека даємо в користування читачам усе, що маємо», – запевнила завідувачка відділу краєзнавства Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки.
До речі, тематичну книжкову виставку у закладі оформили пристойну. Та й взагалі підготувалися серйозно, адже в бібліотеці – це перший захід із нагоди свята краєзнавців, бо воно молоде, відзначають його з 2017 року.
«Кілька років тому на рівні обладміністрації заходи відбувалися, запрошували краєзнавців. Торік, зі зрозумілих причини, ми зачинені були. Тому в нашій бібліотеці така зустріч саме до Всеукраїнського дня краєзнавців організована вперше», – повідомила Ірина Каганова.
А загалом, за її словами, чернігівці охоче читають книжки на краєзнавчу тематику. Особливий бум спостерігався після того, як заклад відновив роботу після вигнання загарбників із Чернігівщини. А до повномасштабного вторгнення до бібліотеки приїздила дослідниця навіть із Новгорода-Сіверського. Нині даються взнаки логістичні проблеми.
Імовірно, краєзнавча тематика зацікавить ще більшу кількість людей після повернення суттєвої частини українців з-за кордону.
Ірина Осташко
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
