«Рихлівська дача» на Чернігівщині, як міні-Карпати або Поліські джунглі (Фото)
Наша Чернігівщина – унікальна область, що може похвалитися рідкісними історичними й природними пам’ятками. Один із особливих куточків – «Рихлівська дача», що на Коропщині. Хоча не так багато людей про неї насправді знають.
Про її неповторність і про те, чому обов’язково її варто відвідати – в розмові з чернігівським екологом Юрієм Карпенком.
Пане Юріє, що це за «Рихлівська дача»?
«Рихлівська дача» – це ландшафтний заказник загальнодержавного значення у складі Мезинського національного природного парку. Це територія площею майже 800 гектарів.
Вона цікава насамперед тим, що ліси тут ростуть у яругах і балках, що нагадує міні-Карпати. Також у межах «Рихлівської дачі» розташовується одна з найвищих точок Чернігівської області – 212 метрів над рівнем моря.
Крім того, цей об’єкт цікавий історично. Це давні монастирські ліси, які належали Свято-Миколаївському Рихлівському монастирю, заснованому в 1762 році завдяки Лазарю Барановичу та гетьману Дем’яну Ігнатовичу. Також цікава територія печерами – є два комплекси печер. Тут ростуть понад 15 багатовікових дубів. Серед них – Цар-дуб (найстаріше дерево Чернігівщини), Рогатий дуб, Дуплистий дуб, Дуб бажань. Тобто дерева, які мають вік від 500 років, є також дерева інших вікових градацій. Цікаві вони своєю монументальністю і тим, що пережили різні історичні події.
Скільки найстарішому дубу років?
Міністерство номінувало його як 800-річний дуб. Але, за різними даними, цьому дубу – 500-800 років. Така розбіжность у віці, бо дерево дуже велике й старе. Воно частково пошкоджене, тож достеменно визначити його вік не можна. Дуби взагалі ростуть спершу повільно, потім швидше, а потім знову повільно.
Чим особливий дуб бажань?
Дуб бажань – це дуб, біля якого є лавочка. Людина сідає на неї та загадує бажання. Багато відвідувачів «Рихлівської дачі» запевняють, що бажання здійснювалися.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дитяча жорстокість: на які прояви звертати увагу та як подолати – рекомендації від чернігівського психолога
Які ще цікаві об’єкти є на території «Рихлівської дачі»?
Є озеро Солов’їне – дуже цікаве й мальовниче. Нині воно, щоправда, більше нагадує ставок, навколо порослий лісом, із дуже м’якою приємною водою.
Також на території «Рихлівської дачі» є старовинна ялинова алея. На початку ХХ століття монахи висадили сто ялин, тобто обсадили шлях до печер.
Сьогодні є діючий монастир, але територія – це природно-заповідний фонд, тому відвідування «Рихлівської дачі» обмежується певними вимогами положення про заказник та вимогами щодо рекреаційної еколого-освітньої діяльності Мезинського парку. Насамперед на території «Рихлівської дачі» створена екологічна стежка «Загадковий світ Рихлівської дачі». Ця стежка дає можливість відвідувачам у супроводі співробітників парку або співробітників служби охорони ознайомитися з найцікавішими об’єктами: історичні дерева, нетипові ландшафти, рідкісні види рослин і тварин, джерела, монастирські печери. І взагалі уявити собі, що на Чернігівщині є свої міні-Карпати – це дивовижно. Тому якщо є можливість і бажання у чернігівців і гостей Чернігівщини, то це унікальне місце варто відвідати. Адже такої місцини немає ніде, до того ж наділеної Божою благодаттю.
За легендою, одному з місцевих мешканців, пасічнику, з’явилася на старовинному клені ікона Святителя Миколая. Він забрав її додому, проте на ранок ікона знову з’явилася на тому ж дереві. Так повторювалося кілька разів, перш ніж чоловік зрозумів, що таким чином Святитель вказує закласти на цьому місці дзвіницю, що й було зроблено. Перший час службу правили в ній лише двічі на рік — на «зимового» (19 грудня) і «літнього» (22 травня) Миколая…
І потім уже було створено козацький монастир.
У якому стані «Рихлівська дача» нині?
Більш-менш нормальному. Монастир трішки відновлюють, печери відвідувані. Ходити можна тільки за промаркованим маршрутом і дорогою, якою спокійно можна йти. Зрозуміло, якщо це заповідна зона Мезинського національного парку, то яри й балки – це природний стан. Ми не можемо прибирати їх, окрім дотримання протипожежних заходів, тобто можна розчищати дороги, а все інше – яри, балки – належить природі. Тут можна спостерігати те, що робила природа до людини, під час людини і що буде в майбутньому, коли люди зрозуміють ціну дикої природи. Тобто там відбувається утворення речовин природнім шляхом, зростають і розмножуються рослини й тварини – втручання людини на цю територію мінімальне, крім території для відвідування. Це рекреаційні майданчики, дорога, стежки.
Так розумію, що ви радите туристам відвідати «Рихлівську дачу»?
Звісно. До «Рихлівської дачі» прилягають Свято-Миколаївський монастир, який раніше був чоловічий, а нині – жіночий, і хутір Рихли, де живуть люди. Тобто не можна сказати, що «Рихлівська дача» – це ізольована територія.
Добратися можна з Чернігова власним транспортом або з Коропа заїжджає автобус, просто треба знати розклад руху. Але краще власним автотранспортом, бо не буде лімітований час. І атмосфера там своєрідна. Особливо кінець весни-початок літа – це пахощі зелені, спів пташок. І таке враження, що потрапляєш у дику природу, де час зупинився. Там є зони, де взагалі не ловить мобільний зв’язок. Є захаращені місця, що нагадують Поліські джунглі. Там можна побачити сліди диких кабанів, козуль, різні види пташок, яких у звичному міському середовищі немає. На озері Солов’їному є кілька поселень бобрів. Можна побачити рідкісні рослини – цибулю ведмежу, любку дволисту, лісову лілію, пальчатокорінник м’ясочервоний і рідкісні групування, які на Чернігівщині не поширені – це групування з грабом звичайним. Тобто на території «Рихлівської дачі» є східна межа поширення грабу в Україні. Далі на схід граб уже не зустрічається в природі.
Можливо, комарі й мошки трішки дошкулятимуть, але місцину відвідати раджу. Ці комахи все одно завжди є, бо вони є природною частиною.
Якщо ж поєднувати подорож, то можна відвідати «Рихлівську дачу», ставки в Будищі, де є цікаві місця, Мезинський музей. Або можна відвідати Рихли, Короп і Сосницю. Це такі туристичні об’єкти, в яких за день реально побувати.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
Спілкувалась Ірина Осташко
Фото з інтернету