Війна (Відео)

Боротьба за свободу: захисники ЧАЕС досі перебувають у російському полоні (Відео)

Біль та очікування – вже два роки ці емоції проживають родини захисників Чорнобильської атомної електростанції. 169 бійців Національної гвардії України одними з перших потрапили до ворожого полону. З 24 лютого 2022 року до 31 березня українські військові утримувалися безпосередньо на території ЧАЕС, отримавши «семимісячну норму опромінювання».

«24 числа, коли почалась війна повномасштабна, рідні вже знали до 12-ї години дня, що там тривають бойові дії, потім ближче до обіду інформація пройшла вже по телебаченню та сказали за станцію», — Оксана Гончаренко – організаторка об’єднання родин захисників ЧАЕС.

Наразі 66 українських військових повернулися додому, а 103 бійці Нацгвардії ще досі в полоні в росіян.

«Побиття, катування, переломи, я вже не кажу за струси мозку, поламані кістки, м’язи. В усіх проблеми з ногами, бо хлопці стоять по 16 годин, тобто підйом о 6-й годині ранку, дають тільки сісти або лягати тільки о 10-й годині вечора. Просто в ХХІ столітті не повинно таке бути. Це жахіття. Ми знаємо, де перебувають наші рідні в кількох місцях утримання на території рф. Із безпекових питань задля хлопців я не буду озвучувати місця утримання. Я тільки можу назвати, що в обміні, який відбувся 3 січня 2024 року, було звільнено наших 5 нацгвардійців, трьох із них повернули з мордовії. Там це і не колонія, і не сізо, там в’язниці. Якщо наші рідні пройшли новозибків, що там жахіття, то про мордовію всі кажуть, і не тільки наші рідні казали, що хлопці там не витримують і вони там вішаються і скривають собі вени, не витримують катувань цих», — Оксана Гончаренко – організаторка об’єднання родин захисників ЧАЕС.

Наші захисники повертаються з полону у тяжкому стані, потребуючи термінової медичної допомоги та реабілітації.

«В тій області, в якій проходить обмін, хлопців одразу везуть до лікарень, там вони вже приймають душ, змивають усе це з себе, їх там годують, це насамперед, бо хлопці голодні. Всі ж бачили, як вони сидять моляться, як вони їдять, без сліз на це неможливо дивитись. А потім їх везуть по шпиталях різним. Наших ще хлопців везуть до радіологічного центру, бо вони отримали велику дозу радіації, перебуваючи на станції», — Оксана Гончаренко – організаторка об’єднання родин захисників ЧАЕС.

У січні цього року в Чернігові родини військовополонених із ЧАЕС розпочали проводити мирні акції, спрямовані на залучення уваги громадськості

«Акції потрібні насамперед для нашої влади і для суспільства, якщо наші не знають, навіть у нашому місті Чернігові не всі про це знають. А що казати за Європу, за інші держави, у них болить, вони нам співчувають, але ж поки що ми кричимо-кричимо, але поки тільки 66 повернули», — Оксана Гончаренко – організаторка об’єднання родин захисників ЧАЕС.

Також важливо було дізнатися, чи долучається місцева влада до процесу повернення військовополонених.

«Нічого. Чекайте обмінів і все. Від міста була тільки одна зустріч і це була зустріч з Дмитром Любінцем і то, наприклад, коли я подзвонила і запитала, коли в нас буде зустріч, із боку нашої місцевої влади відповіді жодної не було, а відповідь вже була з Києва.Ми дуже просимо нашу владу допомогти повернути наших всіх рідних додому. Почуйте крик матерів та дружин, хлопці повинні жити», — Оксана Гончаренко – організаторка об’єднання родин захисників ЧАЕС.

Оксана Гончаренко, одна зі 103 родин військовополонених, яка чекає на повернення свого сина. Крайній раз голос своєї дитини вона чула 14 жовтня 2023 року.

«Зранку о 10:27 дивлюсь російський номер +7 і все, і ступор, уже знаєш, що з того боку йде дзвінок, я трубку підняла і кричала, і плакала, подивилася, такий худий, але свій ріднесенький, хочеться так пригорнути, просив про допомогу, питав, як ми, а я йому відповідала: «Сину, ми все робимо все можливе і неможливе, ми все зробимо, щоб вас витягнути» Розмова тривала 5 хвилин і 1 секунду по відеозв’язку. Ми вже третій рік у полоні разом із нашими рідними, ми в полоні вдома, очікування всього цього, це жахіття і пекло, що ми проходимо. Для мене головне, щоб син був удома, потім воно вже піде на спад, ще трохи робота допомагає і дівчата підтримують на роботі і близькі, і друзі, і наша група», — Оксана Гончаренко – організаторка об’єднання родин захисників ЧАЕС.

Журналіст: Іра Пономаренко

Оператор: Сергій Бутько

Ще статті по темі

Back to top button