Конфлікти у громадському транспорті — одвічна проблема, адже вони виникають завжди і всюди. Періодично у новинах можна почути про хамську поведінку з боку водіїв стосовно пасажирів. Однак, не завжди провина лежить тільки на плечах водіїв.
Пасажири часто заходять у автобус вже з поганим настроєм і намагаються зіпсувати його водіям та іншим пасажирам. Ну і звичайно, найцікавіше в маршрутних історіях — це запеклі війни між пасажирами, з різних причин, наприклад, через відкриті або закриті вікна, особливо влітку. Хтось обов’язково буде задихатися, а когось продуватиме. Пасажири налаштовані на сварки і все це заради того, щоб хоча б 20 хвилин поїздки все було по-їхньому.
А що дратує у громадському транспорті чернігівців?
Олександр Волощук, письменник і мандрівник
Громадським транспортом користуюсь зрідка, надаю перевагу власним ногам. Не подобається, коли в транспорті гучно спілкуються по мобільному, особливо коли це приватні розмови.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пенсіонери Чернігівщини займаються скандинавською ходою (Фото)
Дмитро Коток, маркетолог
Культура перебування людей серед людей завжди була під питанням, і тут не вік чи стать грає роль, а виховання… Коли ти наодинці з собою – можеш поводити себе як завгодно, але коли ти серед/біля людей (не тільки у громадському транспорті… в будь-якому місці), а особливо серед незнайомих тобі людей, то поводити себе коректно не займаючи чужий фізичний і моральний простір — це культура…
Якщо людині треба проїхати з великим пакетом, сумкою, валізою, а на таксі дорого.
То тут вже хочеш не хочеш, а якось то треба вміститись в салон автобусу чи тролейбусу.
Але як бути коли «багаж» бруднить іншим пасажирам одяг (бо поки очікують на транспорт пакети/валізи й інше зазвичай ставлять на землю… навіть в дощ і сніг і не дуже через це переймаються). Тут вже виникає неприємна ситуація для усіх, хтось промовчить, а хтось почне лайку…
Розмови під час поїздки.
Звичайно по справі щось термінове — це нормально, а якщо десятки хвилин слухати, як хтось теревенить по телефону, аби згаяти час, теревенячи про якісь власні справи й проблеми, то нащо це потрібно кільком десяткам людей… Особливо якщо тематика розмови хвороби, розбірки стосунків тощо. Людям навколо вистачає своїх ситуацій у власному житті.
Їсти чи пити пивко — це взагалі неподобство (дяка забороні розпиттю алкогольних напоїв у громадських місцях). Такі голодні, що не можуть 5 хв виділити на їжу не в громадському транспорті чи таксі (бо здебільшого полюбляють їсти й пити саме в таксі). Наприклад, маленька дитина навіть вдома не їсть акуратно, і коли пасажири з дітьми виходять з транспорту, то після них лишається їжа, в яку вляпаються і якою забрудняться наступні пасажири. Ну всім же на інших всеодно… Головне що власні потреби закриті.
Також ж питання до мамочок, які дозволяють діточкам у взутті сидіти на сидінні. Якщо не брати до уваги, що земля сама по собі брудна, то дитина все одно бігає і по плювкам, і по випорожненням, по багнюці й снігу й залишає оце все на сидінні. А потім іншим людям або бруднитись, або (у випадку якщо помітять бруд) не сідати… Про те, що власнику транспорту потім оце все мити я мовчу.
Проблемою суспільства нашого є те, що всі вважають, що їм всі щось винні в той же час вважаючи, що вони нічого нікому.
Чому можуть навчити батьки, яких свого часу не виховали їхні батьки. Якщо дитині було нормально сидіти у взутті й кришити шоколадку в транспорті, то вона, коли виростає точно не навчить іншій поведінці свою дитину.
Вадим Балінський, працівник сфери охорони здоров’я
Враховуючи, що я пенсіонер, то завдяки пільгам, став частіше їздити тролейбусом на роботу та додому. Дратує головне — постійний голос Андрія Соколова, який кожну зупинку розповідає те ж саме: як користуватися валідатором, як заходити на середні двері, якщо хочеш завалідувати картку, як демонструвати пільгове посвідчення у розгорнутому вигляді і таке інше. Кожну, зупинку! Потім йде реклама Обленерго, а потім запрошують до війська. ДРАТУЄ!!!! Можна хоча б кілька разів за маршрут це видавати, а не кожну хвилину? Став ненавидіти Андрія, бо в мене його голос асоціюється зі сповіщенням повітряної тривоги, як це було у телевізорі на початку широкої війни. А ще він пояснює, на честь кого називається та чи інша зупинка. Нащо? На кого це розраховано? Один раз почув і достатньо. Так ні, щоранку і щовечора я чую про Грушевського, Сенюка й інших. Як кондуктори працюють у такому інфопросторі, не уявляю. А ще у тролейбусі дратує антисанітарія, хочеться прийняти душ, як виходиш.
А десь минулого тижня їхав у маршрутці, а поруч зі мною сиділа жінка з прикладеним до вуха телефоном — я їхав з нею з Олександрівки до ЗАЗу. Весь цей час вона мовчала, уважно слухала, що їй кажуть по телефону, а вже коли ми виходили на кінцевій, жіночка видала: » Та пішов ти, дебіл!». Тобто, вислуховування було завершено ось таким резюме….
Сєргєй Карась, журналіст
У громадському транспорті Чернігова мене дратують три речі: 1) відсутність кондукторів в автобусах;
2) відсутність паперового квитка у тому ж автобусі (через що тобі складно зрозуміти скільки грошей лишилося на транспортній картці та скільки в тебе часу на пересадку);
3) те, що транспортну картку тепер можна поповнити на суму ВІД 100 гривень. Раніше я поповнював її десь на 40 гривень й мені було зручно. А ось 100 — це незручно. Хотілося б, щоб міська рада у цьому питанні вплинула на «Чернігівську транспортну компанію».
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
Ірина Осташко
