Чи безпечно рятувати рибу із забруднених річок Сейм і Десна та скільки років потребуватиме відновлення: думка еколога

Чернігівщина потерпає від забруднення річок Сейм і Десна, ймовірно, через скиди у воду невідомих речовин на території росії. Забруднена вода вже дісталася до Чернігова. Відповідно, поблизу річки відчувається неприємний запах, а у воді плаває мертва риба. До речі, в Сеймі та Десні кількість загиблої риби вже обчислюється тоннами.

Екосистемі завдано неабиякої шкоди. Про це, про наслідки і тривалість процесу відновлення водойм – у розмові з відомим чернігівським екологом Юрієм Карпенком.

Пане Юрію, як, на думку еколога, можна оцінити ситуацію, що відбувається довкола річок Сейм і Десна на Чернігівщині?

Відбувається неконтрольований процес і дуже важко передбачити його тривалість. Якщо ж спостерігати за нинішніми тенденціями, то йдеться про багатоінгредієнтне комплексне забруднення з сильним токсичним впливом на різні групи живих організмів водних екосистем Десни та Сейму. До чого це призвело? До формування фактично мертвих або напівмертвих екосистем без гідробіонтів, формування ризиків на подальші поновлення, ну і до прогностичної тривалості цього процесу. Різні вчені називають різні дані. Наприклад, науковці Інституту гідробіології акцентують увагу на терміні від двох до чотирьох років. Наше спостереження й узагальнення даних спирається на те, що цю цифру, можливо, варто збільшити до п’яти, а то й більше років. Будемо спостерігати за станом річок у міру розвитку цієї ситуації. Першою відмирає чутлива біла риба, потім хижі риби, потім молюски, раки, губки-бодяги. Тобто прогностично важко відповісти на ті або інші запитання, пов’язані з катастрофічною ситуацією та гіпотетичним прогнозом, який можна сьогодні бачити.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Чернігівщині через пожежу сухої трави пошкоджено газопровід: понад 300 споживачів залишилися без газу

У фейсбуці думки розділилися: одні користувачі пишуть, що рибу, яка помирає, але ще жива, можна позбирати і перенести в чисті водойми. Інші пишуть, що цього не можна робити, бо риба заражена. А як насправді?

Тут дискусійне питання, адже ніхто аналізу тієї риби не проводив. І важко сказати, які чинники можуть впливати на різні частини риби: мозок, печінку, травну і репродуктивну системи. Є випадки, коли місцеві рибалки-любителі рятують рибу. І що цікаво, за їхніми словами, риба ця у водоймах, куди вони її переносять, не спливала. Тобто мертвої риби там немає. Тож теоретично риба оживає. Запитання далі: чи зможе ця риба розмножуватися, чи зможе вона набирати свої показники розвитку росту? Це питання дискусійне, бо досліджень ніхто не проводив. І ніхто з науковців остаточно не може сказати, так треба вчиняти чи не так. Тобто є два погляди на ситуацію. Одна – рятуємо, бо можемо рятувати. Друга – не можна, не є безпечно, щоб не забруднити чисті заплавні річки.

Риба, що загинула, – це, я так розумію, харчовий ланцюг для якихось інших видів. То чи зазнають негативного впливу ті види, які харчувалися рибою?

Так, насамперед ланка хижих птахів, які є водними хижаками. Є проблема з водними ссавцями, які теж харчуються рибою. Це видра й інші прибережні ссавці.

Масштаб негативного впливу ми зможемо оцінити тільки тоді, коли минуть кілька тижнів або, можливо, місяців.

На сьогодні ж головне – зупинити цю хімічну атаку, зупинити рух брудної води та вжити всіх необхідних заходів.

Ірина Осташко

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv