«Для Чернігова це велика рідкість»: в Успенському соборі збереглися давні фрески та графіті (Фото)

Успенський собор – єдиний у Чернігові, де більш-менш у повному обсязі збереглися фрески. Іншим храмам, зокрема Спаському та Борисоглібському соборам, із цим не дуже пощастило. Бо в них фресковий розпис втрачений, окрім невеликих фрагментів.

Натомість в Успенському соборі не просто фрагменти фрескового розпису, а живописні композиції.

«Насамперед це фреска Оранта. Вона всередині собору в південній частині нартексу, тобто притвору, в апсиді так званої хрещальні.

Це зображення Божої Матері з піднятими руками в молитві, такий іконописний образ, який дуже-дуже поширений і найбільше шанований. Оранта, тобто та, що молиться, захисниця. І фреска ця датується XII століттям, вона збереглася майже вся, але проблема в тому, що дуже слабкий шар фарби, тому вона така дуже потерта», – прокоментувала «ЧЕЛАЙН» Тетяна Новик, старший науковий співробітник Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».

Вірогідно, що фреска періодично оновлювалася протягом століть, але вже така серйозна професійна реставрація була в ХХ столітті, починаючи з 50-х років, і вона довго тривала, бо процес дуже складний і довгий. Завершився він на початку 90-х років.

«Фреска – це взагалі розпис фарбами на водній основі по вологому тиньку. І ці фарби з плином часу зберігають свої яскраві кольори. Вони світлі і водночас яскраві. Зазвичай використовували природні мінерали, окиси металів. Наприклад, вохра, кобальт. Використовували зелені, сині відтінки, а також від жовтого до темно-червоного й інші. Такі були кольорові гами», – пояснила Тетяна Новик.

Ще одна фрескова композиція збереглася на зовнішній частині апсиди в Успенському соборі. Називається вона «Три отроки у вогняній печі».

«Це старозавітний сюжет про трьох отроків, які не підкорилися вавилонському царю Навуходоносору і не стали поклонятися золотому ідолові царя. Вони постраждали за віру, тобто мученики. Їх було приречено на смерть у вогні, але вони були дивом врятовані.

Крім того, збереглися ще фрагментарно ділянки фресок із зображенням херувимів, ангелів і невідомих святих. Це переважно на нартексі та зовнішній частині хрещальні. І під барабаном купола теж є збережені фрески.

Вони для нас дуже цінні, бо для Чернігова це рідкість, яка збереглася із ХІІ сторіччя.

І стосовно Оранти: там ще дуже багато написів, так званих графіті. Це продряпані написи, переважно такого характеру звернення до Бога по допомогу. «Господи, поможи рабу своєму такому-то». Поминальні є, а також є з проханнями.

Є навіть написи латиною, це коли Чернігів перебував під владою Литви, датовані XVII століттям», – розповіла Тетяна Новик.

Нині Успенський собор закритий, служба в ньому не відбувається. Він наразі без опалення, тому режим збереження такий у нього щадний, скажімо так. Можливо, в подальшому він буде музеєфікований, це наразі питання часу.

Успенський собор датується кінцем ХІ – початком ХІІ століття. Саме в цей час він був збудований.

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv

Ірина Осташко

Фото – Тетяна Новик