Від усипальні князів до сховища для овочів: у Чернігові презентували книгу про Борисоглібський собор (Відео)

У Чернігові презентували монографію «Борисоглібський собор м. Чернігова: 900 років історії». Її авторка Ольга Травкіна 40 років свого життя присвятила роботі в Національному заповіднику «Чернігів стародавній», нині жінка на заслуженому відпочинку займається дослідницькою діяльністю.

«Ця книга присвячена Борисоглібському собору. У 2023 році виповнилося 900 років від дня першої згадки про цей собор, і НАІЗ «Чернігів стародавній» планував видати книжку. Я писала кілька її розділів, але війна, фінансові різні негаразди… Тому в 2023 році вона не була опублікована», — Ольга Травкіна, кандидат історичних наук.

Борисоглібський собор займає особливе місце не лише серед пам’яток Чернігова, але й України загалом. Ця монографія налічує 7 розділів, у яких висвітлена історія собору протягом 900 років.

«У результаті досліджень і реставрації собору, проведених у 1950-ті роки минулого століття відомим архітектором і дослідником Миколою Холостенком, виявилося, що Борисоглібський собор репрезентує новий напрям в архітектурі Київської Русі, що почав складатися наприкінці ХІІ – на початку ХІІІ століття. Цей напрям поєднав типову хрестово-купольну візантійську систему з елементами романського стилю», — Ольга Травкіна, кандидат історичних наук.

Перші споруди в цьому стилі були збудовані саме в Чернігові, згодом він набув значної популярності і на території тодішньої Київської Русі.

«Цей собор побудував чернігівський князь Давид Святославович – внук Ярослава Мудрого. І в цьому соборі він був похований. Тут був похований і його син Ізяслав Давидович. Узагалі Борисоглібський собор побудований недалеко від Спасо-Преображенського собору, мабуть, на князівському дворі. І це була домова князівська церква. Потім він був монастирським храмом, починаючи із ХІІІ століття, потім кафедральним собором, тут розташовувався кафедральний монастир, тобто монастир, де жили чернігівські архієпископи та єпископи. І тут похований видатний чернігівський архієпископ Лазар Баранович», — Ольга Травкіна, кандидат історичних наук.

Протягом років свого існування Борисоглібський собор зазнавав багатьох змін – як архітектурних, так і змістовних.

«Борисоглібський собор опалювався печами. Він був теплим. І тому богослужіння взимку відбувалися в Борисоглібському соборі, а влітку – в Спаському. У 1921 році цей храм був кафедральним храмом Української автокефальної церкви, але недовго – до 1924 року», — Ольга Травкіна, кандидат історичних наук.

У радянські часи цей собор мав зовсім інше функціональне значення.

«Оскільки цей храм був теплий, то від 1934 року і до війни там розташовувався склад сушених овочів і тютюну», — Ольга Травкіна, кандидат історичних наук.

Під час Другої світової війни цей храм зазнав значних руйнувань. Після реставрації, з 1972 року, цей собор має призначення храму-музею, що зберігає в собі історію та культуру Чернігова.

Журналіст: Оксана Замятіна