Яке населення проживало на Чернігівщині, можна простежити, спираючись на писемні або документальні джерела. Але ця інформація буде переважно про Чернігів, містечка області та великі села.
Дані датуються другою половиною XVII – початком XVIII сторіччя, коли в документах (переважно це реєстри, переписи) зустрічаємо багато прізвищ. Здебільшого це українські прізвища – тих українців, які населяли Чернігово-Сіверщину, Стародубщину. Метричні книги (записи про народження, хрещення, смерть) ХІХ – початку ХХ ст. надають аналогічний матеріал. Основні документи зберігаються в Державному архіві Чернігівської області.
Згідно з цією інформацією, в населених пунктах Чернігівщини проживали здебільшого представники таких верств населення, як козацтво і селянство. А в більших населених пунктах, окрім названих, були представники таких станів, як міщанство та купецтво, вони займалися торгівлею. Але таких людей було не дуже багато.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Подробиці про ситуацію в Чернігівському ліцеї №22 після влучання дрона
Мешкали тут і представники духовенства, однак це були одна чи дві родини священників на населений пункт. І були вони освіченими людьми, як і деякі представники козацького стану, зазвичай місцева сотенна старшина.
«Але тенденція того часу була такою: якщо люди жили в селі, то мало куди переїжджали. Максимум дівчата чи жінки могли вийти заміж у сусіднє село. А чоловік, якщо відслужив у солдатах, то повертався до села. Тим паче у часи кріпацтва, в ХІХ сторіччі.
Відчутної внутрішньої міграції практично не було. І документальні джерела це значною мірою це підтверджують. Зокрема, реєстри козацьких полків або різноманітні переписи населення, метричні книги.
І ще одна відмінність, порівняно з сучасними часами: більшість населення проживала в сільській місцевості. Займалися землеробством, яке поєднувалося з тваринництвом, садівництвом, бджільництвом, різними напрямками ремісництва», – зазначив Максим Блакитний, кандидат історичних наук, директор Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського.
Але проблема в тому, що писемних документальних джерел, на які можна спиратися, досліджуючи цю проблематику, небагато. Бо через різні катаклізми, зокрема війни, багато документів просто знищено. Адже папір – це, на жаль, матеріал, який дуже легко можна знищити, що спостерігаємо й нині.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
Ірина Осташко
Фото – Чернігівський історичний музей імені В.В. Тарновського й інтернет
