У період Другої світової війни, коли Чернігівщина опинилася під нацистською окупацією, поблизу Чернігова в полі, поруч із тодішнім селом Яцеве, був табір для радянських військовополонених.
Узагалі під час німецької окупації на Чернігівщині було два основні табори для військовополонених. Але в них могли тримати і якусь частину цивільного населення. Чернігівський табір – на території тодішнього села Яцеве, він розташовувався орієнтовно поблизу сучасної автозаправки на виїзді з Новоселівки. І ще один концтабір був у Новгороді-Сіверському – на території Спаського собору, за муром на території монастиря.
«Фотографії концтабору в Яцевому, які в нас є, імовірно, зроблені в 1944–1945 роках, уже після вигнання нацистських окупантів із території Чернігівщини. І можна сказати, що за час існування цих таборів через них пройшли десятки тисяч людей. Це за два роки окупації.
Влаштовували ці концтабори під відкритим небом. Десь у полі натягували дріт, ставили стовпчики, оглядові башти, виставляли охорону.
Полонені в цих таборах перебували за будь-яких погодних умов – під дощем, вдень і вночі, без будь-якого укриття, хто в якому був одязі. І тільки пізніше, вже в 1942-43 роках, уже почали робити якісь бараки», – прокоментував «ЧЕЛАЙН» Максим Блакитний, кандидат історичних наук, директор Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Невже влада не знає про стан храму?»: на Чернігівщині продовжує руйнуватися унікальна церква
Скоріш за все, радянські полонені жодним виробництвом не займалися, просто сиділи на території концтабору. У таборах могли проводити допити полонених. Звісно, були випадки розстрілів. Натомість полонені могли організовувати спроби втечі чи повстання.
«У 1941-1942 роках полонених могли агітувати вступати в добровольчі формування, що були на службі в німців. Хтось із полонених міг стати поліцаєм. Хто не йшов на співпрацю з німцями, залишався в концтаборі.
Полонених могли перекидати до інших концтаборів або на якісь роботи. Їх могли, до прикладу, примушувати розбирати якісь завали», – розповів Максим Блакитний.
Можна припустити, що після того як територія Чернігівщини опинилася під радянським контролем, у цих таборах вже в 1944-1945 роках, якщо вони не були одразу знищені, вже утримували німецьких полонених, бо територія була обладнана.
За словами Максима Блакитного, німецьких полонених змушували працювати, зокрема розбирати завали. Також є інформація, що полонені брали участь у будівництві залізничного вокзалу в Чернігові.
Із часом табори зруйнувалися самі собою. Бо конструкції були неміцними – переважно дерев’яні бараки, напівземлянки, вишки, але аж ніяк не капітальні споруди.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
Ірина Осташко
Фото – з колекції Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського
