Депутати міської ради дали зелене світло на фінансування міської програми «Безпечне місто». Про неї багато говорили на комісіях, однак у депутатів однаково було більше запитань, ніж відповідей.
Для більшої переконливості керівники міста запросили на сесію головного поліцейського Чернігова – Сергія Кагітіна. Він аргументував необхідність встановлення відеокамер по всьому місту. Насамперед на в’їздах і виїздах із міста, а також на найбільш пожвавлених перехрестях, де трапляються аварії. Мовляв, камери матимуть функцію розпізнавання номерів авто та облич. Тож затримати викрадену автівку і злодія буде простіше. «Мы говорим о системе безопасности, – сказав депутатам Сергій Кагітін. – Мы сможем в реальном времени реагировать на происшествия».
Проте у депутатів все одно було багато сумнівів. Та й виділена сума чимала – 3,5 мільйона у 2016 році і майже 3 мільйони в 2017-му. Загалом 6,5 мільйона гривень. На ці гроші розроблять проектно-кошторисну документацію, закуплять сервери, монітори та 75 відеокамер.
Депутат Володимир Зуб на досвіді Львова знає, що таке безпека. У Чернігові ж назва програми «Безпечне місто» є перебільшенням. Адже її автори вирішили обмежитися лише встановленням відеокамер, та й із місцями встановлення ще не визначилися. «Все треба було розписати у програмі, – каже Володимир Зуб. – Фактично це програма із закупівлі відеокамер. Я припускаю – у відомої всім фірми. Кому вона підконтрольна, теж усім відомо». Яку саме фірму мав на увазі Володимир Зуб, він так і не сказав. Лише усміхнувся. Однак відомо, що мер Атрошенко контролює кабельного оператора «Основа», що саме спеціалізується на камерах відеоспостереження та їх встановленні. Хоча не виключено, що це може бути й інша компанія.
Як альтернативу встановленню відеокамер депутати пропонували скерувати кошти на покращення освітлення вулиць, посилення роботи поліції в нічний час, а також сплату рахунків за світло, яке б уночі не вимикали. Таким чином вдалося б покращити криміногенну ситуацію. На що міський голова Владислав Атрошенко відповів, що місту взагалі треба близько однієї тисячі відеокамер. Щоправда, такої розкоші Чернігів дозволити собі не може.
