Ми часто захоплюємося закордонним сервісом, причому в усьому. Мовляв, як у них усе чітко, конкретно та зрозуміло. А німецькій пунктуальності та любові до порядку взагалі можна присвячувати цілі розповіді. Сама навіть пригадую, як ніяково почувалася через те, що лише на кілька хвилин запізнилася на інтерв’ю з громадянином Німеччини. Та наразі не про цей конкретний випадок, а про сервіс у широкому значенні слова. По приклади далеко ходити – їх у житті кожного вистачає, причому різних. Наразі більш конкретно хочеться зупинитися на тих, що псують не лише нерви і настрій.
Нещодавно довелося певний час гостювати в одному місті на Чернігівщині. Назви, звісно, не писатиму. Ліпше розкажу про вояж тамтешніми салонами краси і перукарнями.
Так ось, потрібна була, на перший погляд, дрібничка – помити голову й зробити укладку. Звісно, в чужому місті знайомих майстрів не маєш. Але, погодьтеся, що й ситуація не та, щоб заморочуватися, де знайти професіонала. Бо завдання під силу виконати навіть перукарю-стажеру чи початківцю.
Але здивуванню не було меж, коли надати потрібну послугу фактично відмовилися в кількох перукарнях і салонах. І зовсім не через те, що всі майстрині були вкрай завантажені роботою. Відмовки були такі, що після 17-ї не затримуватимуться, бо треба дитину з садочка забрати, десь чекають й таке інше. А одна майстриня навіть не захотіла повернутися до клієнтки обличчям і витягти навушник з вуха. Лише невдоволено пробелькотіла щось незрозуміле. Звісно, бажання перепитувати, про що йдеться, відпало само собою. А в іншому закладі взагалі заявили: «Ну, вам же не колорування потрібне». Тобто заради зачіски, яка коштуватиме щонайменше пів тисячі гривень, перукар погодився би зняти корону та «стати до крісла». І це зважаючи на те, що в салоні вітер гуляє, тобто жодного клієнта.
Звісно, помити волосся і зробити укладку коштує дешевше, ніж модне фарбування волосся. Але ж послуга, яка була потрібна, теж не безкоштовна. І виконати її можна було б щонайбільше за півгодини.
А може, тамтешні перукарі настільки заможні, що на дрібниці не розмінюються? Можливо, й так. Але зіпсований настрій і певний осад тоді залишилися.
Інша історія сталася в тому ж місті, але в кафе. Потрібно було дуже швидко пообідати, бо часу катастрофічно не вистачало. Тож на обід разом із подругою замовили по тарілці супу і по десерту з морозивом. Але чомусь коли поспішаєш, чекати завжди доводиться довго. Так було і цього разу. Навіть намагалися запитати офіціантку, коли принесуть замовлене. Причому, саме намагалися, бо спершу вона ігнорувала звернення у свій бік, а коли все ж вислухала запитання, взагалі нічого не відповіла і пішла обслуговувати інший столик, що був подалі…
Через деякий час частину замовлення все ж принесли. Зараз – увага! Це був десерт – одна зі складових якого морозиво, що має властивість швидко танути. На запитання: «Де суп?» офіціантка традиційно нічого не відповіла. Почекавши хвилин 5 чи 7, зрозуміли, що першу страву ніхто нести не збирається. Тож вирішили обідати десертом…
Рахунок через офіціантку не замовляли, а пішли розраховуватися до каси. І – о диво! – офіціантка заговорила: «Ви ж ще суп замовляли»! Щоправда, у відповідь порадили з’їсти його самій, бо за логікою десерт першим не подають. А думки залишити чайові навіть не виникло.
Звісно, за ситуацію, що сталася, ніхто вибачення не попросив. Більше того, навіть, певне невдоволення виникло – хто ж за суп платитиме?
І знову осад і відповідне враження від міста…
А пригадайте ситуації, коли вдома доводиться робити ремонт. У більшості випадків – це суцільний жах. Бо терміни виконання робіт і витрати на них зазвичай не збігаються із запланованими. Через це у відповідь часто-густо доводиться чути відмазки – пояснення, що починаються із традиційної фрази: «Ну, ви ж розумієте…».
А тим часом продовжуємо захоплюватися західним стилем життя і твердо переконані, що там таке неподобство, як у нас, неможливе.
Ірина Осташко
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
