Суспільство

День Матері: вітаємо найрідніших у світі

У багатьох країнах світу відзначають День матері 13 травня. В Україні – цей день відзначається в другу неділю травня відповідно до Указу Президента України від 10 травня 1999 року № 489/99.

Цьогоріч це свято припало на 14 травня.

Історія свята говорить, що у 1908 році молода американка Анна Джервіс з Філадельфії виступила з ініціативою вшановування матерів у пам’ять про свою матір, яка передчасно померла. Анна писала листи до державних установ, законодавчих органів, видатних осіб із пропозицією один день у році присвятити вшануванню матерів.

Її старання увінчалися успіхом – в 1910 році штат Вірджинія перший визнав День Матері як офіційне свято. Хоча по суті це – свято вічності: з покоління в покоління для кожного мама – найголовніша людина для своїх дітей.

Безумовно, День матері – це одне з самих зворушливих свят, тому що кожен з нас з дитинства і до своїх останніх днів несе в своїй душі єдиний і неповторний образ – образ своєї мами, яка все зрозуміє, простить, завжди пожаліє і буде самовіддано любити незважаючи ні на що.

Щастя й краса материнства в усі століття оспівувалися кращими художниками і поетами. І невипадково – від того, наскільки шанована в державі жінка, яка виховує дітей, можна визначити ступінь культури й благополуччя суспільства. Щасливі діти ростуть в дружній родині й під опікою щасливої матері.

Цього дня ми від усієї душі вітаємо дорогих мам з їх святом. Хай світлом і добром відгукуються в душах дітей ваші нескінченні турботи, терпіння, любов і відданість.

Луків Микола : «МАТЕРІ»

За  все,  що  маю,  дякую  тобі,

За  все,  що  маю  і  що  буду  мати…

Ночами  сняться  зорі  голубі

І  вишні  білі  на  причілку  хати.

Немов  пилину,  світ  мене  крутив,

Ловив  я  мрію  і  мету  високу.

Пробач  мені,  що  тяжко  завинив,  –

Лишив  тебе  на  старість  одиноку.

Та  й  що  я  знав,  коли  із  дому  йшов,

Хіба  я  міг  в  ту  пору  зрозуміти,

Яка  святиня  –  мамина  любов,

Яка  то  мука  –  як  лишають  діти.

Аж  отепер,  як  став  я  батьком  сам

І  час  прийшов  стрічать  і  проводжати,

Я  знаю  ціну  тим  святим  сльозам,

Які  тобі  судилося  спізнати.

Тому  і  сняться  зорі  голубі

І  вишні  білі  на  причілку  хати.

Тому  спішу  подякувать  тобі

За  все,  що  маю  і  що  буду  мати.

Ще статті по темі

Back to top button