Хрестик за хрестиком на домотканому полотні: колекція рушників чернігівської журналістки
Так уже склалося, що вишиванки в тому розумінні, яке вкладаю в суть цього слова, я наразі не маю. Футболочки чи блузочки з машинною вишивкою, на мою думку, – то не зовсім вишиванки. Хоча чудово розумію, що вишиванка на такій тканині як треба і розшита вручну – річ дорога і не кожному по кишені. То в деяких випадках вишиванки на сучасний манер, як-то згадані футболочки, виручають. Аби лише в серці палав український вогник.
Між тим, хочеться справжньої, як у давнину – із біленького приємного полотна та з візерунками з величезним смисловим навантаженням. Адже в давнину жінки вкладали сакральний зміст у символи та зображення, які вишивали. Тому вишиванка для українця – це не просто сорочка, а дійсно скарб. Адже для своїх власників вони є ніби оберегами від усього лихого – на щастя, здоров’я та довгі літа.
До того ж, вишиванка ідентифікує українців з-поміж інших народів, характеризує нас як націю. Адже створити таку витончену рукотворну красу під силу тільки розумним, працьовитим людям із розвиненим естетичним смаком.
Тож ціль – мати автентичну вишиванку – є. Перші кроки для цього зроблено.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Операції під світлом ліхтарика та порятунок життя пацієнтів: лікарські будні Олексія Сірика в оточеному Чернігові
Але в нинішній День вишиванки ніхто ж не забороняє демонструвати інші вишиті речі. До певного часу не надавала їм якогось особливого значення. Йдеться про унікальні сімейні скарби – прабабусині й бабусині рушники, скатертини, хустки. Із домотканого полотна і дбайливо вишиті вручну хрестик за хрестиком.
До речі, нещодавно в скрині відшукала рушник, датований 1931 роком. Він суттєво відрізняється від усіх, що є – на тонкій тканині, а не на полотні і значно скромніший. Ніби передвісник наступних страшних для українців років 1932-го і 1933-го…
Навчаючись у школі, вважала, що подібне добро є у всіх родин. Але яким було моє здивування, що навіть у людей, які живуть у селах, немає вишитих рушників. Тож не розуміла: як таке може бути? А виявляється, що може…
Зате нині вишивані речі – це не просто тренд і данина моді. Завдяки вишитій скатертині на столі в домі створюється зовсім інший, більш позитивний настрій.
А що вже й казати про рушники, які здавна супроводжують людину впродовж усього її життя: і в горі, і в радості, і в щасті.
І чудово, що маємо прекрасне свято вишиванки – як ще одну нагоду пишатися своєю національною ідентичністю.
До того ж, нині ж мода на все українське!
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
Ірина Осташко
Фото автора
