Сьогодні середа? Вау… Бо я думала, що вже п’ятниця. Дні стали довші. Тепер я встигаю зробити вдвічі, а то й втричі більше справ. А ще – ранок розпочався не з сигналів будильника! Я прокинулася ще до цього (ШОК):) і ці 10 хвилин (час до будильника) потягусів значно приємніші за «Raffaello».
Збираюся вже швидше, випрацьовується план дій (а то раніше могла ще 5 разів повернутись то за шапкою, то світло вимкнути, то ключі взяти). Стратегія й автоматизація дій!
Ранки не морозні, тому тепло зустрічають на вулиці. А сьогодні мій маршрут ще й залишав послання на дорозі.
Аби збільшити свою дистанцію довелось продовжити свій маршрут, тому пробігла аж на 280 метрів більше.
Удома на мене чекав теж сюрприз. Заваривши за власною рецептурою улюблений липовий чай… як завжди зайшла у Facebook і була приємно вражена.
Оця картинка достеменно передає мій вираз обличчя, коли я побачила пост дівчини, яка порадувала ще один чернігівський парк своєю пробіжкою зранку.
Отакої! Я мотивую БІГАТИ. Сказав би мені це хтось три дні тому! Я луснула б від сміху. А якщо чесно, то це дуже приємно, і від цього сама мотивуюся ще більше.
Так, хто там казав на початку нашого експерименту, що краще б ділом зайнялись? Ну, хіба це не діло – змінюватись самим і спонукати до таких корисних дій інших?
А ви ще не порадували свою вулицю пробіжкою? Діліться фоточками і враженнями в коментарях!
Умница! Очень правильный эксперимент
Так, я й сама в захваті!!!