15 квітня починають приймати пропозиції до бюджету участі Чернігова цього року.
Він, як відомо, становить 1 % від усього бюджету міста, а це майже 10 мільйонів гривень.
Було вирішено 75 % його відсотків спрямувати на великі проекти – до півтора мільйона, а решту на малі – до 300 тисяч гривень. Минулого року перемогли 28 проектів, серед яких 4 були великі.
— Цього року буде реалізовано 24 проекти переможці. 27? Ну, 27 це краще, ніж Щось у мене 27 не складається. Написано, що 24 поточні і 4 капітальні. Це 28. Двадцять вісім навіть краще, ніж 27, — Олександр Ломако, заступник чернігівського міського голови, голова робочої групи.
Проекти в основному стосувались освіти, охорони здоров’я, благоустрою та культури. Присутня в робочій групі громадськість дорікнула представникам міських управлінь, що через адміністративний ресурс перемагають у більшості їхні проекти, а не ініціативи громадськості.
— Поки існують школи, тобто долучаються до бюджету участі, ми не зможемо цього зробити. От і все, — Юлія Ніколаєнко, ГО «Ініціатива «Активні громадяни».
— Бюджет участі проти адмінресурсу. Це той конфлікт, який не тільки в нас. Він усюди обговорюється, — Андрій Вареник, член робочої групи.
Головуючий робочої групи Олександр Ломако визнав присутність адмінресурсу, але не побачив у ньому нічого поганого.
— Десь адмінресурс, давайте відверто говорити. Різний адмінресурс, не тільки міська влада. Підприємство також може мобілізувати своїх людей. Ну, об’єктивно це є, і це добре в принципі, — Олександр Ломако, заступник чернігівського міського голови.
Наступним недоліком було названо відсутність доступності продукту, отриманого в ході реалізації проекту. Підштовхнув до цієї розмови лист керівника управління освіти Василя Білогури, який вирішив впроваджувати в школах жорстку пропускну систему.
— Ми диференціюємо, саме того, для чого ми це робимо. Якщо це для дітей, то діти всіх шкіл можуть користуватися. От усі дітки можуть користуватися, — Віра Казимир, заступник керівника управління освіти Чернігівської міської ради.
— Була одна школа, там, де зробили тир. Він дуже класний, але кожна дитина туди прийти не може. Те, що ви кажете, що в ці гуртки пускають, це неправда. Тому що ми ходили туди і питали в цих директорів, — Ганна Ніколенко-Баєва, заступник голови ГО «Асоціація демократичного розвитку».
Популяризація бюджету участі також бажає кращого.
— Про рекламну кампанію. Люди в Чернігові взагалі не знають про бюджет участі. Всі думають, що це тільки школи приймають. Роблять двері, туалети і все інше, — Тетяна Романова, член робочої групи.
Загалом було вирішено впровадити можливість електронного голосування за проекти, погоджено бюджет інформаційної кампанії в 70 тисяч гривень і визнано необхідність перевіряти проекти на їх виконуваність, оскільки ініціативу щодо благоустрою берегової зони Десни так і не було реалізовано.
Читайте новини ЧЕline у соціальних мережах Вконтакте та Facebook.
